Ця руда «трійка» була зі мною все моє життя.
першого дня народження.Була вона вже побачила життя машиною, алетоді таких було багато і вона працювала, радувала і засмучувала (дуже-дуже рідко) нашу сім'ю пару десятків років. Нею вчивсяповодитися з технікою.
Вона стала моїм вихователем і моєю блискучою мрією.
Багато хто вважає мене психом, але я люблю цю машинку.
Дісталася вона мені від мого батька в жалюгідному стані… укомплектації а-ля «Флінстоунс» — повністю гнила з дірками замістьпідлоги.
Забравши цей агрегат, насамперед було переварено весь кузов (точніше створено новий).
Так як кузов став зовсім не незайманим, стиль відновлення бувобраний не стоковий.
Колір міняти ніхто і не думав, тому що вона за характером - "руда"бестія". Ретельний підбір фарби, трохи блиску і — готово! І якщозовні вона "як із заводу", то над внутрішнім її пристроєм я думав, перш за все, з точки зору комфорту.
Замість рідної торпеди була куплена торпеда від БМВ Е30, все одноїї потрібно було міняти, тому що стара була жахлива. Але новаторпеда хоч і додала зручностей, але й принесла багато нової роботи— нова куліса, нові прилади, створення з «0» центральної консолі, бардачок і т.Д. Підлоги, стелі…
Попрацював і над акустикою, треба ж було додати сучасних фарб узвучанні «старенькій»
< Робот було багато, але найтривалішим виявилося все ж такиоблаштування салону. Чи тому, що в машині вже можна їздити. Чи тотому що все не те і все не так.
Зараз ця машина практично ідеальна, але і цей ідеал все ще чекає насвій завершальний штрих, який можливо чекає на мене і її десь нарозбиранні або в чергового майстра …як знати…
