Автомобіль купувався в далекому 2006р. На скільки я пам'ятаю цеперший Ріо, який з'явився в автосалоні нашого міста. До цьогобатько (та й я з ним) все життя пересувалися на ВАЗ - 2106 (за щоїй теж окрема подяка, не підводила.) Сім'я не олігархів, покупканавіть такого бюджетного авто була подією.Вибір у ціновому сегментібув і великим і неповним одночасно. У колір кузова вважалисядодатковою "модною опцією", ще дешевше за Дачію і трохи дорожче заЛачетті.Ось між ними і вибирали.Кілька місяців походівавтосалонами, душа не лежить, око не радіє...А купувати щосьпотрібно.І тут дзвінок! Мати з батьком зайшли в автосалон Кіа ідзвонять із схвильованим голосом що побачили класну машинку іхочуть почути мою думку.Ноги в руки, відпрошуюсь з роботи і швидкотуди. Але тоді це був як ковток свіжого повітря. Незвичайний тадосить веселий колір. Приємний салон, панель дивно і прикольноповернута до водія, витяги на всі дзеркала, аудіо підготовка, вод.сидіння з купою регулювань, дзеркала на кнопці)), а головнезовнішній вигляд. Як сильно вона відрізнялася від наїли оскому Деувсіх мастей! Коротше хоч і частково в кредит, але купили, про щозараз у 2016р. Жодного разу не пошкодував. На жаль батько нещодавнопішов від нас, але пам'ять про його радість від придбання таволодіння залишилася. Любив її як члена сім'ї. Постараюсь незапускати автомобільчик.
Загалом досить жвавий для свого движка, відмінний накат.Комфортний, хоч і бюджетний. А головне дуже надійне, про що вже уботжурналі
