Почалася історія давно ... Коли тато купив у 2008 році його, тому що тоді у нас був гнилий москвич. Але в цьому виявилися гниліпороги. Його як поставили на прикол, варили. Дуже довго, довгі 4роки.І ось коли у нас догнивав перший москвич, вирішили доробитидругий.Тато купив Жигуленка собі, і мені дістався цей.Збирали здвох одного, ходовий тато займався, зварюванням дядько, опереннямя.
Заглиблюся в історію:у далекому 88 році купив його дідусь, один, покатався, поставив у гараж. Стояв він стояв, поки зятю неподарував. Це була рожева, вірніше синя мрія мого тата (хазяїномбув друг тата.) І він дочекався її. Купив, але так, як знайшли вньому недоліки, поставили на прикол. Тепер господарем є я. Але так, як прав водійських не маю, доводиться на ньому їздити кущами іполями. Сподіваюся це триватиме не довго)
