Навіть із покупкою "двадцятьцетверки" інтерес і захоплення до 3102 не згас. Якось зайшов на сайт автопродаж, щоб подивитися, які Волги є у продажу, і побачив її. Сподобалася одразу, одна з найцікавіших 3102, що на той час продавалися — рідний форкамерний двигун ЗМЗ-402.2, ГУР, ходова та салон 3110, рідна торпеда, і торпеда від 3110, а також купа ніштяків у навантаження. Стан був кращий, але якось не зачіпали. Купувати спочатку не думав, закрив вкладку, продовжував жити далі, але думки про неї не покидали мене!
За пару днів знову знайшов її на сайті, як і раніше продавалася. І тут я зрозумів, що запал на неї конкретно, поки вона не буде моєю — я не заспокоюся, і назад дороги немає. Далі пошук грошей, дзвінок і зустріч з господарем, який на той час працював у Києві. Сама машина була в Новій Каховці, через тиждень або близько того вона приїхала до Києва, і як побачив її, подальші події пам'ятаю дуже невиразно.
За словами попереднього власника, машина була експортна, 5 років була за вітриною в магазині в Угорщині, потім її викупив і пригнав прокурор Одеської області. Не знаю, що з цього правда, а що ні, але в машині збереглося багато різних цікавих речей — наприклад, рідний бачок фароомивача з насосом. За два роки спільного життя сталося багато різних подій: два рази намагалися викрасти, 11 разів підходили на вулиці і пропонували продати. І, звичайно ж, почався процес "поліпшайзинка":
- Вольвоміст з парою 4.1 та блокуванням з супортами від Фольксвагена під рідні тросики ручника.
- ЗМЗ-402.2 поступився місцем інжекторному 406-му, з новим зчепленням, ремонтом ГБЦ, заміною гідрокомпенсаторів, гідронатяжників, помпи, термостата, і безліччю ніштяків, вже всього не пригадаю.
- Встановлення бі-ксенону та ДРЛ на габарити.
- Антикор днища, бамперів, арок та порожнин, встановлення підкрилок.
- ВУТ та ГТЦ від Лансера.
Хронологія подій у випадковому порядку. Може, ще чогось пригадаю — допишу пізніше.










