Перша моя машина. Купив з рук 1997 року, одночасно з покупкоюотримав права.
Спочатку було нелегко — машина дісталася хоч і на ходу, але вжахливому. Стані — постійно щось ламалося, а в мене ні досвідуводіння (тільки те, що отримав в автошколі), ні досвіду ремонту.Але поступово ми звикли один до одного, і тепер я з впевненістюможу сказати, що перебрав її власними руками до останньої гайки..Зараз за своїми ходовими та експлуатаційними якостями це справжнійзвір (дресований)))) Витрата 92 бензину на трасі - менше 9 л., помісту - 13, що для старої "волги", погодьтеся, дуже непогано.Змісця на сухому асфальті рве з пробуксовкою (за потреби).
Проїхав на ній майже всю Україну — безвідмовно моя Волга служила ів горах Криму і Карпат, і в пробках київських, і на швидкіснихтрасах, наїздив на ній, за скромними підрахунками, десь 350 000 км.це стан кузова. Найлютіший ворог автомобіля - корозія зробила своючорну справу, і днище кузова прийшло в такий стан, що ремонту вжене підлягає, хіба що повністю перетравлювати. Ось і стоїть тепермоя стара вірна подруга в очікуванні своєї долі. З нею робити ще невирішив. Розбирати по запчастинах чи віддати в металобрухт шкода —адже стільки років разом… Було б чудово, якби знайшовся фахівець, здатний відновити її, вдихнути друге життя — віддав би зовсімнедорого…