У ході розробки досить широко використовувався досвідзакордонних виробників, для вивчення якого за традицією тих роківбули залучені натурні екземпляри сучасних іноземних автомобілів, таких, як два Ford Mainline 1954 модельного року — з шести- тавосьмициліндровим двигунами (сША), Chevrolet 210 (у ряді джерел -Styleline DeLuxe) 1953 модельного року (сША), Plymouth Savoyочевидно 1953 року (сША), Kaiser Henry J 1952 року (сША), StandardVanguard 1952 року випуску Kapitän (фРН), можливо й інші 9 Першідва були закуплені для вивчення автоматичних трансмісій, якпредставники багато в чому полярних шкіл їх конструювання, згодомці автомобілі використовувалися і для порівняльних випробуваньразом з ходовими зразками ГАЗ-М-21. Особливо відзначити, щоавтозаводи СРСР постійно закуповували для дослідження іноземніаналоги своєї продукції, що є нормальною практикою за світовимимірками і не завжди було прив'язано до розробки будь-яких власнихконструкцій. У разі, іноземні моделі залучалися саме у мірурозробки, а чи не досліджувалися у попередній період. Наприклад, «Форд Мейнлайн», у ряді джерел оголошений чи не прототипом М-21, насправді з'явився на заводі не раніше літа-осені 1954 10, тобтотоді, коли вже повним ходом йшли випробування ходових прототипів«Волги»8, яке власні випробування почалися лишелистопаді10.
Характер і технічний рівень залучених автомобілів-аналогів був дужерізний. Так, «Опель» і «Стендерд» були дуже застарілими моделями —перший був ще довоєнної розробки, а другий надійшов у виробництвопрактично одночасно з «Перемогою». Обидві моделі на той часготувалися до зняття з виробництва. "форд" і "плімут" являли собоюсучасні, на ті часи, моделі - перший надійшов у виробництво в 1952модельному (тобто, восени 1951 календарного), другий в 1953 році (знову ж таки, восени 1952 календарного), але з них більше вдалим ідосконалим був «Форд», а «Плімут» 1953-54 років вважався«перехідною» до досконаліших конструкцій моделлю. Окремі рисиіноземних аналогів відбилися в «Волзі», особливо — в конструкціїокремих елементів кузова (наприклад, роторних замків дверей; тим неменш, сама основа кузова, що несе, була по конструкції найближчасаме до попередніх моделей ГАЗ — «Перемоги», М-12 і «ЗІМ»-у ) тадизайні салону (наприклад, кінцевий варіант спідометра у виглядіпрозорої «напівсфери» з'явився лише після вивчення автомобіля«Форд» — ранні прототипи М-21 мали кілька різних варіантів зовсіміншого оформлення щитка приладів, повністю втопленого в панельприладів), що дозволяє зробити висновок про їхнє ретельне вивченнята відсутність достатнього власного досвіду в проектуванні сучаснихавтомобілів. Автоматична коробка передач була загалом розроблена наоснові трансмісії Ford-O-Matic автомобілів корпорації Ford5, яка, усвою чергу, була розроблена для «Форда» фірмою Borg-Warner11. Разомз тим, механічна частина «Волги» в цілому була оригінальноюрадянською розробкою, і величезною мірою спиралася на ті, що вжеперебувають у серійному. Виробництві зразки, — переважно вона буластворена на основі рішень, які вже знайшли застосування наавтомобілі великого класу «ЗІМ» ГАЗ-М-12, і навіть була з нимпевною мірою уніфікована. Це відноситься в першу чергу доконструкції агрегатів трансмісії та шасі. Опель-Капітен» зразка1954—1956 років, який хоч і не мав на ГАЗ-і, але показав рівеньєвропейського автомобілебудування тих років (обідки фар на «Опелі», знову ж таки, від «Волги»).
Фотографії показують, що прототипи «Волги» по дизайну були непросто на середньому рівні свого часу — вони навіть трохи йогоперевершували, головним чином — за рахунок прогресивного оформленнярадіаторних грат, замість застарілого горизонтального бруса наіноземних аналогах, випущених у тому році, і взагалі передка, щомав динамічний клиноподібний силует. На момент початку серійноговиробництва (1956—1957 роки), дизайн «Волги» виявився загаломрядовим, а порівняно з американськими аналогами — навітьзастарілим.
При цьому Необхідно відзначити, що «Волга» створювалася під впливом (переважно) американської школи автомобілебудування, і з поглядудизайну була оригінальною радянською інтерпретацією так званого«аеростилю», що йде з Америки, популярного в ті роки у всьомусвіті.
У Європі моделі цього класу в ті роки були досить рідкісні тавироблялися порівняно невеликою кількістю виробників, з яких багатохто сам перебував під впливом американського автопрому — наприклад«Опель», «Воксхол», німецька та англійська « Форди» були філієюамериканських компаній, і в ті роки використовували самеамериканський підхід; дотримувалися орієнтації на американськістилістичні тенденції та багато інших європейських автобудівнихкомпаній, а також у ті роки — всі австралійські. Разом з тим, багато рис початкового (представленого на прототипах і, частково, «другої серії» 1959—1962 років) дизайну «Волги» також сягають«ЗИМ»-у ГАЗ-12 — зокрема, у схожому стилі були виконані бампера, підфарники, — що, очевидно, мало підкреслити стилістичну єдністьлінійки автомобілів Горьківського заводу.
Такої ж думки дотримується, наприклад видный исследователь вопросаИван Падерин512.
Некоторое же сходство с иностранными аналогами не удивительно дляавтомобилей одного стиля и эпохи. Наприклад, приблизно так самосхожі між собою Audi 80 B3, Opel Vectra A і, скажімо, ВАЗ-2110 булиготові в 1990-91 роках), або Audi 100 C3 і Ford Taurus першогопокоління. Це були автомобілі, спроектовані в одну епоху, зорієнтацією на ті самі ідеї та тенденції, часом — із взаємнимизапозиченнями, — але «з чистого аркуша» і без прямогокопіювання.
