Автомобіль реставрований за архівними матеріалами в ранню серію 1958-59 року. На момент покупки машина була чорного кольору, якщо так можна сказати. Чайку намагалися робити, вона була в плямах шпаклівки, підфарбування, розукомплектована, почалися переробки по ходовій і двигуну, були зроблені переробки в кузові під механічну коробку.
Нами планувалася повна реставрація в оригінал, але не подобався чорний колір, тому вирішили робити машину в ранню двоколірну серію. З цього моменту ось уже 7 років я збираю матеріали з історії створення ГАЗ-13 Чайка. Перший виїзд здійснили через рік активних робіт (у 2003) і відразу поїхали з Києва до Москви на "Автоекзотику". Салон зібрали буквально за день до від'їзду. Після приїзду знову активно почали доробляти машину.
Треба сказати, що по дрібницях машина робиться досі. Реставрація — це як ремонт у квартирі — він ніколи не закінчується. Ця Чайка неодноразовий учасник та призер міжнародних ретро-ралі та фестивалів України та Росії. У 2004 році з московської Автоекзотики VIII привезли до Києва диплом переможців у номінації "Найкраща реставрація вітчизняного автомобіля". Особливо приємно, що в цій категорії нашими суперниками були ГАЗ-12 "Зим" та ЗІЛ-117.
У процесі реставрації довелося збирати по крихтах у різних містах і країнах досить багато інформації з технічних відмінностей та історії Чайки. У результаті це все поступово сформується у товсту монографію з історії створення ГАЗ-13 Чайка. Додав фотографії салону на момент збирання. Ще бракує багатьох елементів фурнітури. Проте розподіл за кольором і матеріалами точно відповідає тринадцятим раннього випуску, хіба що мала партія чайок (найраніша) була випущена з "шаховим" малюнком основних частин елементів салону. Докладніше днями опублікую у бортовому журналі.
Додав три фотографії машини на момент покупки, точніше через пару днів після покупки. Ось із цього через кілька років вийшло те, що видно на попередніх фотографіях.




