Збулася мрія - обзавелася автомобілем, яке, як відомо, нерозкіш, а засіб пересування)) І ось, стала я щасливим (безперебільшення) власником Сієрри)))) Це моя перша машина.
Чому Запорожиця? У діда був Запорожець, а мені тоді було роківп'ять...Ну і називала я її так...Запорожця немає, а пам'ятьзалишилася, і хоч поки що Запорожець я ще не купила, хай хоч Сієррапоки спобуде їм))
З часом, я зрозуміла, що вона таки робіт вимагає. Кинувся витиратипил з торпеди, а пластик виявився не чорного, а сірого кольору.
Взагалі, грошей було мало, а колеса потрібні, тому виглядали всімашини до півтори тисячі. Діапазоні був такий мотлох, що я ажзневірилася, думала, все-не вибрати.То, що було в хорошому станівідлітало до того, як я встигала зателефонувати власнику.Або ж затехпаспортом продаж був, але я купувати повітря не люблю, томупроцес затягнувся на півроку. Але в результаті все ж такизнайшла))
А взагалі машини люблю з дитинства ... З дитинства мріяла в нихколупатися, порається, драїти, шкрябати і фарбувати ... Але незрослося як те, ось буду надолужувати втрачене) <
25.12.2018 — перемога на виборах, звання "машина дня"!
Зроблено:
— замінено салон на більш зручний. Перед відСкорпа:електрорегулювання, електропідкачування поперекового відділу+ попогрії. Зад Сієрра ghia, велюр. М'які бічні вставки+підлокітник та підголовники
— ЦЗ —
— сигналка
-замінено колгосп проводка на проводку від ghia
— капремонт двигла
— капремонт ходовий
У планах:
— есп
— світло лінзи+ біксенон
— налаштувати ГБО
— знешумка
— ще раз перефарбувати
