Грошик був придбаний моїм батьком влітку 1996 року. Автомобіль2.0 L, база, без будь-яких наворотів. За тех. Паспортом 86 р.В. Осьі вписали цей рік, але так машина приблизно 82.
На мої 18, папик мені його остаточно віддав зі словами — З Днемнародження синку, ось моя скалка з моєю в твою попу, грайся))) нуабо щось у цьому роді.
Скажу чесно - особливого захоплення я не відчув.Форд дістався менів напіврозібраному вигляді.Так як за пару ночей його розібралиякісь любителі-фордоводи, інакше сказати не можу, адже як знятизапчастину вночі за 5 хвилин, з якою ти сношаєшся при денномусвітлі годину (руки на місці)). Минав час, спільними силами батьката знайомих злипали її з оригінальних запчастин (під капотом післяпіонерів залишився тільки блок, антену на крилі і ту вирвали). Якбінзин))). Витрата олії на 200 км була 5л, а бензину 20л на 100))), але я катався не звертаючи на це уваги. Так я відкатал роки 2, покиодного прекрасного ранку 1 січня, не їхав з двома дідами морозами існігурочкою додому. Машина різко затроїла і заглухла, подумавбензин закінчився, залив - не допомогло. Тоді видзвонивши другапочали тягати її по Києву, не дало це ніяких результатів, хочезавестися але не може, потім поміряли компресію і... В 5-тициліндрах від 2 до 6, і тільки в одному повний нуль, по ходу це істало причиною.
Притягнувши додому, поставив у дворі з думкою — потеплішає —займусь… Прийшла весна… абзац))))) А точніше літо… витягнув мотор, надумав капіталювати, дізнававшись ціну на роботу і запчастини -накрив ганчірочкою його, вирішив займуся кузовом. І тутпочалося…
