Загалом після ЗАЗу я деякий час їздив на 24-й волзі, і на "євроблясі".
Від волжані я звичайно кайфував, але в один момент знадобилисягроші і пройшлося попрощатися з нею.
Бляха це було щось, але це оброблена історія, з особистимапокаліпсисом)) І ось, жит стало трохи легше і на горизонтізамигтіла можливість купівлі залізного коня.
У фінансах я був трохи обмежений, але на класику або щось подібнечомусь не хотілося сідати (хоча може й даремно звичайно).
< А тут ще замаячив цей екземпляр на горизонті.
Знайоми продавав машину свого батька, яку привезли в 91року згерманії. Увагу наявністю живого (не гнилого взагалі, що дужерідко) кузовом, простотою експлуатації і невеликою витратою.Хоча, чесно кажучи, спочатку вид авто не викликав у мене дикогозахоплення.
І ось, настав день, коли я віддав свої кревні, ми вдарили по руках, і я став щасливим власником цього авто.
