Після Ланоса хотілося повної протилежності: щоб було багато місця, шкіряний салон, потужність і щоб ручку не смикати, адже в Ланосі насмикався. А ще, щоб авто не було старше 2000 року і до 6 тисяч. Під це все якнайкраще підходила рестайлова Омега Б, якби не кілька "АЛЕ": вони всі гнилі і у них у всіх люті пробіги, зазвичай за 250 тисяч.
І тут якось на морському відпочинку я залипав в авторіа, і мені попалася Еванда. Думка зародилася, і я чекав...
Настав час спихати своє старе відро, яке я дуже любив і ненавидів одночасно. Думаю, виставлю на продаж, адже Ланосів темрява, продаватися буде багато місяців, тим часом підбираю. На завтра дзвінок-огляд — забираємо. Я в істериці дзвоню товаришеві і прошу зайняти тисячу доларів на Еванду, яку я чатував на авторіа вже пару тижнів. Знайшли трохи шпаклівки на правій бочині, торгую за це аж 100 бачей, і їдемо 850 км на маршрутці за нею. 110 на маршрутці, а 200 на чорному, брутальному корчі зі злими катками.
П.С. Чому "кадилак"? Перша фраза, яку сказав товариш, коли побачив її: "е*ать же ж кадилак..."
















