Ось і заїхав у мої володіння дизельний двигун та ще й BMW. Почну з історії покупки автомобіля, адже я досі не розумію, як я купив цю машину. Став сімейною людиною, вирішив, що потрібно брати автомобіль для сім'ї. Головними критеріями при виборі були: дизель, місткий багажник і салон, КПП механіка і головне, щоб в авто можна було спокійно їздити на далекі відстані. Їздив, дивився різні авто, такі як TDI, Ford C-Max 1.8 CDTI, Ford S-Max 2.0, але чогось у них не вистачало, не було якоїсь родзинки.
Сидів у вільний час, переглядав свіжі оголошення. І якось несподівано мені на очі трапляється оголошення про продаж BMW. Воно було подано буквально пару хвилин до того, як потрапило до мене. Прочитавши опис, я просто посміхнувся. В описі було написано, що авто було пригнано з Німеччини чоловіком у віці, і він мало на ній їздив. На момент продажу господареві 70 років, і він уже не в змозі їздити цим авто, тому й продавав. Також авто не було битим, не фарбованим, ходова вся в хорошому стані, все працює, тільки пару дрібних косяків по кузову. Коротше, таких казок я читав багато, а за фактом приїжджав і бачив шматок металу, в який потрібно було вкинути ще стільки, скільки коштує машина.
Вирішив зателефонувати просто заради інтересу господареві і почути від нього особисто, що та як. Під час телефонної розмови з'ясувалося, що за цю машину вже питали пару хвилин тому, і якщо підтвердиться те, що написано в оголошенні, то готові забрати на наступний день. І тут у мене просто щось переклинило. Я розумів, що для сімки цей двигун просто вантаж, що вона з ним не їде, що це не сімейне авто, не мінівен, але щось мене підштовхнуло набрати господаря ще раз. Була неділя, справа йшла до вечора, набираю господаря: "Здрастуйте, коли можна подивитися машинку?" Після чого моментальна відповідь: "Приїжджайте". Кидаю всі справи, сідаємо у BMW мого друга і мчимо 100 км від мене.
Приїжджаємо на місце, у дворі стоїть авто. Натиснула сигналізація, авто відкрилося, і вийшов господар. Поспілкувалися, він розповів, що було зроблено за час володіння, що змінювалося, і ми взялися до детального огляду. І правда, на свої роки BMW добре збереглася. Слідів корозії по кузову дуже мало, і я вважаю їх не суттєвими. Попросили господаря завести двигун. Мої вуха прорізав гучний звук роботи M51. Турбіна не свистить, двигун сухий, без потік та зволоження. Попросили господаря покататися. Дорога була погана, тому я вирішив, що якщо підвіска вбита, то ми відразу почуємо її гуркіт. Виїхавши на дорогу і набравши близько 50 км, я не почув жодного стуку і скрипу в салоні. Проти мого товариша це було земля і небо.
Заїхали назад у двір. Коли вийшов з машини, то зрозумів, що потрібно її купувати - що ніякий Touran або C-Max не замінить її. Салон сподобався, просторий і якісно зібраний, ніяких потертостей чи тріщин на шкірі. Багажник теж порадував, правда, думав, що буде побільше завширшки. Отже, зваживши всі за і проти, уклали з господарем угоду - я йому гроші, він мені ключі та документи. Так я і став власником цього автомобіля за мить. Автомобіль ніби став частиною мене за цю нетривалу пробну подорож, і я не зміг відпустити.
Сподіваюся, вам сподобалася моя історія. В планах немає нічого особливого і мегакрутого, але якусь родзинку я внесу від себе.













