Радий вітати Вас у своєму блозі!
Почнемо…
Все почалося з раннього дитинства… Але не склалося йому її купити, так тепер і мучиться на Audi A6 c5b4 v6 2.4… І це маніакальнекохання перейшло по ДНК мені…)) Як тільки я почав розбиратися вавтомобілях, хоч не багато, я остаточно зрозумів, що хочу саме її…Хочу BMW… Весь час я мріяв про е30 318is. Я дивився на неї і простозавмирав… Цей класичний дизайн зводив мене з розуму… У мене купа їїфоток, я вже планував яка вона в мене буде, що я з нею робитиму.Але виявилося, що не все так просто ... І що 3500 $ не так вже йлегко зібрати, заробити для студента Але поступово, рік за рокомсума зростала…
І ось у звичайний літній день, іду я після роботи на тренування, іраптом мені дзвонить Батько… І каже: "так, ти де? Коротше, я уХмельницьку, збирай речі та їдь на залізничний вокзал... Вранцібудеш у місті, я заберу тебе і поїмо на автобазар у Тернопіль...".Я нічого не зрозумів... Перепитав... Так, я все правильно почув...І навіть підійшовши до спортзалу, я розвернувся і побіг додому, збирати сумку. Вранці я був у призначеному. Місці. Сів до Бати іпоїхали до Тернополя. Зайшовши на автобазар – душа тремтіла… І явсе дивився… Дивився де моя майбутня машинка… На превеликий жаль, янавіть, розчарувався, е30 на базарі не виявилося… І через деякийчас я побачив VW Golf mk2 GTI… В ідеальному стані… Після фарбування… Двигун щебетав… Я покрутився біля нього і сказав господареві щоподумаю… Збив, трохи, ціну, і пішов далі… І тут… Вона… Повільно набазар заїжджає чорна купе… е36… Тонована… У повному стоку… Язастиг… І розуміючи що я ніяк не витягну її по грошах, я все ж такивмовив Батька підійти до неї… Коли ми підійшли, я навіть нічого неміг сказати… Вона стояла і зачаровувала… Почав говорити згосподарем… За ціну, двигун, тощо… Ціна була близько 6800 у.О.. Длянеї – це дешево… Але у мене і таких грошей не було… Двигун виявивсяm43b16… З одного боку зацікавив економічності, але з іншогохотілося «дурити»… Посидівши в салоні… Розглянувши її… Я пішов ізрозбитим серцем до Гольфа… І в останній момент, коли ми вже малиїхати до нотаріуса… Батько сказав:«Всі, хлопці, вибачте, але ми небратимемо Гольф. …» Я прозрів і не зрозумів що робиться… Вінрозвернувся і сказав, щоб я йшов за ним, зі словами «Таку машинуупустити не можна…». Я нічого не розумів… І тут ми підходимо доБехи… Навколо неї народу купа… Батько відводить господаря щось ізним говорить… Я ще нічого не розумію… І чую, що Батя втирає типу щоу малого (мене) незабаром день народження, це було 21 липня, у менеД.Р. 24-го. І т.Д ... Вони розвертаються, Батя підходить до мене, дістає з барсетки 3000 у.О. Зі словами «З Днем Народження! »... Яофігел... Прозрів... Не розумів що робитись... І потім, коли домене все дійшло і я заспокоївся, ми поїхали до нотаріуса... Робитидокументи на мене... Радості не було меж! Я не міг у це повірити… Ітут, через 2 години, я володар найкласнішої у світі е36… Моєї… Їхаву ній і не вірив… Радів… Хвилювався…
> Ось із цього і починається наша історія, моя і е36-ой…
