Довгоочікувано-несподіваний апгрейд

Як я вже писав, мого батька давно відвідувала ідея заробитипаджерика для експедицій, але мене це не тішило і маму теж (що менеі заспокоювало) Але з кінця весни 2010 року, я почав помічати, якпапик постійно гортає журнали з джипінгом, що мене насторожило +його вічні: "а як тобі це, а це? !" я довго йому намагався пояснити, що такий стиль тюнінгу, та й взагалі джипінг не по мені. Але насамому початку липня, я зрозумів, що він уже не зовсім жартує імама його не зупинить. Забрав він машину і погнали ми на станцію.Ябув проти до останнього моменту, тому що не представляв вже своюмашину з усілякими лебідками, шнорхелями, всякими приколами іподряпинами по всьому кузову після "рівних" покатушок, але татомене ледве вмовив. І я погодився за умови, що якщо мені несподобається, то все поставлять назад… Надія вмирає останньою…Через довгоочікуваний тиждень приїжджаю на станцію і в менезахоплює дух… машина стала ще яскравішою, ніж була! Тепер я вдвічізадоволений і почав любити машину вдвічі сильніше) Загалом тепер язахворів на цю фігню і в планах поставити ще трохи апгрейду…