Підлокітник Kamei

Дуже хотів підлокітник, але дуже не хотів колгоспу на самонарізахта інших хитрощів.
Товариш підігнав з розбирання такий ось підлокітник:

< Як побачив перший раз — подумав, що виглядає дивно і трохиколгоспно, до того ж кошик для дрібниць бовтається майже вільно, тай помітне зношування пластикових делталей (та частина конструкції, яка переміщається по полозах).
Заради інтересу погуглив — виявилося, знатний ніштяк, Kamei.
Вирішив поставити, покататися, подивитися, чи треба воно мені таке…чи не буде гриміти, стукати і деренчати, враховуючи те, яктримається кошик.

Кріпиться шурупом сидінь на полозья.

Результат установки:
У перші поїздки не зайшло... При їзді нічого не деренчить і нестукає, як я собі думав, але мій лікоть не дістає до ложа і нібивисить, спираючись на кермо. Перехоплювати підлокітник збоку.
Передачі перемикати теж незвично - кисть потрібно вивертати.
Машина, на якій стояв цей підлокітник мала регульовану рульовуколонку і я списав частину незручності на неможливість виставитинаше кермо як- то інакше.
Дружині теж не сподобалося, з тих же причин.
Зате якщо підняти його вертикально, то собака на задньому сидінніне лізе мордою в передній простір))
Я збирався його знімати, але не дійшли руки і якось, а покатавшисьще, підрегулювавши сидіння, ми до нього звикли. Знайшлося щоскласти в кошик, і він не блокує простір під собою, оскількипіднімається.
Загалом залишили .