Настав травень, багато свят і я взявши додатково 4 дні відпустки, вирішив поїхати на машині до Карпат.
Прийнято рішення відвідати Почаївську Лавру (ні разу в житті небув), переночувати у Львові і далі рухатися на Прикарпатті, до селаКваси, Рахівського району, що примітно тим, що там знаходитьсясанаторій і понад 50 (! ) джерел реально мінеральної газованоїводи.За місцем ми ще каталися близько 500 кілометрів Отже, спаливши150 літрів бензину і намотавши 2200 км, поділюся своїмивраженнями:
перша зупинка на перекус Трохи далі м. Рівне по трасі Київ-Чоп(355-й км)
прямуємо до Почаїв
під'їжджаємо
ось Почаївська Лавра здалеку
Далі ми заїхали на купальні святої Анни, від Почаєва кілометрів 20, там цілий рік вода + 4. Скупавшись, ми повернули у бік трасиКиїв-Чоп і ось на яку дорогу ми потрапили:
танкова дорога 15 кілометрів, їзда на 1-й, 2-й передачі.
Дібралися ми до траси і рушили на Львів.
Переночувавши, ми продовжили нашу подорож. Стан дороги наІвано-Франківськ, як і погода, нас не радували. Зробили зупинку вРогатині, там де народилася знаменита Роксолана:
пам'ятник у Рогатині
гори наближаються!
Взагалі, дісталися, оселилися в приватному будинку з усіма всімазручностями:
ненависне сусідство із залізницею, поїзди їздять не часто
За кілька днів поїхали побачити географічний центр Європи:
Мені давно цікаво було проїхатися вздовж кордону з Румунією відРахова до Хуста, тому недовго думаючи, зранку ми вирушили:
українською та румунською мовами. Десь між Раховом та Солотвино
Приїхавши до Хуста і пройшовши містом та на ринок, продовжили нехайчерез село Іза (там дуже багато точок, де продають без посередниківвироби з лози, вибір величезний! ), переглянули ферму з оленями, заїхали на сироварню, побачили безліч нарцисів у долині
центр лозоплетіння біля м. Хуста
Близько Карпатського біосферного заповідника. Захотілося нам трохипо горах бути схожим. Цією дорогою можна піднятися на найвищу горуУкраїни (м. Говерла — 2061 м). Дні пролетіли швидко і нам требабуло їхати додому. Дорогою було багато гарних видів, але мені дужесподобався цей (ну прямий, як на картинці):
десь у Тернопільській області
Під'їжджаючи вже до Житомира, зупинилися на перекушування в однійкафешці і тут таке:купа пиріжків на квадратний метр — рідко колитаке буває!
Коментарі4
у нас тут класно)))) а по тій 15 км дорозі з бруківки я теж їхав як машину з Луцька переганяв, то нереально забути)))))
я зрозумів одне, що дороги Кременець-Верба немає, краще їхати в об'їзд)
дуже гарно)))
у нас багато чудових місць!)