Вихідні…Буки…Гірський Тикіч.

Маючи в запасі цілих три вихідні дні (завдяки Конституції України)та бажання неодмінно вибратися з Києва, кудись з'їздити, ми здрузями вибрали своїм пунктом призначення село Буки, а точнішеБуцький каньйон на річці Гірський Тикич.
Місце яке в Україні зараз на слуху (у чому важлива заслуга журналу "фокус" та його спецпроекту "красива країна"), місцеві жителі, зякими довелося дуже тісно поспілкуватися у процесі вибору місця длязупинки, кажуть, що цього року кількість туристів простовеличезна, але ця тенденція їх зовсім не радує, мовляв, скоро будебрудно, будуть пляшки плавати у воді і сміття навколо., шум водина численних порогах і невеликих водоспадах річки ГірськийТикіч.Прекрасне місце для проведення вихідного дня.
Зібралося нас 9 людей.У дорогу вирушили на двох машинках-MitsubishiLancer і мій Chevrolet Aveo. Особливо нікуди не поспішали, скупилися в Мега Маркеті на Горького. Вирішили не ризикувати, аджемісце зовсім незвідане і не помилилися, останній нормальниймагазинчик, що більш-менш вселяє довіру, знаходиться в Жашкові.Далі, протягом 15-20 км суцільні поля та хутори. Село Буки теж невразило-аптека, школа, ПТУ№31))))), навіть заправка, а ось змагазинчиками чи навіть якимись скриньками тугувато. Ні, вони є, але вибір паскудний.
Трохи відволікся)))))
Заправилися під зав'язку (мій максимум 45 л, не смійтеся))))) і вдорогу. В середньому йшли 140-150 км, тому і витрата у меневідповідала, а ще кондиціонер і завантаженість, як наслідок-10л/100 км((((((((((
Зробили одну зупинку, потім було) приємне спілкування з двомаблондиночками на Honda CR-V. І ось ми непомітно доїхали доЖашкова.<
На розв'язці з'їжджаємо вправо за вказівником "цЕНТР". Паруповоротів, дорога ніяка(((((((( (суцільні ямки, колдобини.))> Потім приблизно 20-25 км і ось вони Буки)))))
Загалом вийшло 182.5 км від Одеської площі. Підлога баканемає((((((
Сам каньйон невеликий, близько 5-ти кілометрів у довжину, такожсаме це місце унікальне тим, що там знаходяться руїни першої вУкраїні гідроелектростанції та водяного млина 19-го століття))Початок каньйону — прямо в центрі села, біля пам'ятника Леніну, аще навколо пасуться кози та безліч городів.
<
Ми їхали на ніч, з наметами, є дуже непогані місця, де можназупинитися, єдине що — дровами треба запасатися заздалегідь.Вода врічці була дуже тепла, люди активно купалися, сиділи в порогах, роблячи собі гідромасаж, хлюпалися діти, десь поряд рибалка ловив.рибу, влаштовуючись то на одному, то на іншому камені. Вночі майжене спали)))) шашличок, кальянчик, карти)) )))пісні з бек-вокалом наіншому кінці каньйону)))))Вранці був невеликий переполох))))
Взагалі весело . Правда трохи згоріли(((((
Дорога тому вже не здавалася такою незнайомою та подовбаною.)).співробітників ДАІ не зустрічали, якось навіть неприщеплено безних)))))
Ось такі вихідні!
І ще парочка знімків.