Так. Так буває. До хорошого швидко звикаєш, але треба жити далі, розвиватися…
Сум розгулялася в свідомості, що ще не прийшла до тями.
Сталося те, що рано чи пізно трапляється з переважною кількістювідмінних автомобілів — вони знаходять нових господарів і хочетьсящосили кричати навздогін:«…ні жезла, ні цвяха! » І це навіть нестільки новому господарю, а саме автомобілю який ще кілька хвилинтому був частинкою тебе ... Це як ампутація кінцівок - їх вженемає, але мозок відмовляється це прийняти ... Незабаром з'явитьсяновий автомобіль, але цей залишиться назавжди якимось Чомусь у цевіриться...
Упевнений, що ще не раз зустріч свого колишнього бойового друга, щомчить непередбачуваним київським асфальтом і будуть гудкинавздогін, моргання фарами, "як справи? " на світлофорах... А щелегка ностальгія за кілометрами прожитими разом…
Щиро бажаю новому господареві перейнятися цією легендарноюмашинкою.
GTI — діагноз, з яким краще просто змиритися — опір марний. Ценадзвичайно заразне хронічне, часом дуже загострюється, захворювання справжніх драйверів.
Коментарі3
так зворушливо і так правдиво ... складно розлучатися з тим, що так сильно подобається і що так сильно любиш ... але треба відпускати ... і йти далі ПС наважуся запитати - а де ж новий автомобіль? де новий улюбленець? =)
Іде старе, приходить нове, краще! І в цьому теж є свої родзинки?! ;)
Навіть не уявляю як колись може бути, мені доведеться продати мого гольфу, навіть думати не хочу, сподіваюся що у мене буде можливість купити другу машину не продаючи цю! Написано у тебе все дуже душевно, правильно! Особливо про діагноз )