По-перше, чому маленькою?
-тому що я дивлюся на фото і машина виглядає реальномініатюрною./>
Чому велике?
-бо на тлі класичних 15 км на день, вмазати 2к км для менебагато)
З чого все почалося?
<
Та з того що в Києві нарешті таки дозволили фестиваль, останній буву 19м році і я прям скучив за даними заходами. Фільтри паливні (неподобався мені один із підшипників), а фільтри давно міняти вжехотів. >
Хотів перед поїздкою поміняти фільтри, але щось зледащився і нестав цього робити, залишив старі, нові поклав у сумку запчастин
Ну і що, п'ятниця, ранок, 4:00 ми висуваємося в дорогу на Київ
По дорозі я запідозрив, що перетягнув підшипник і ввечері в Києвівиправив цей момент і таки так, перетягнутий був.
Наступні 2 дні на нас чекав фестиваль, треш, чад та садомія)
Вечір суботи:
"ну що, поїхали додому"
Сели в машину і поїхали, моя вайфу почала тут же спати, а я взявшлях на Одесу.
Одразу рушили в затоку, на перший день в готель, щоб відійти віддороги і просто спочивати
Ну а потім уже ближче до природи та моря
День там, день тут і після ми поїхали в саме місто, знову ж таки вномер готелю. .
Перед поїздкою я вирішив таки пом'яти підшипник, нуууу не подобавсявін мені щось. > ООООООООООООО
Хто живе…
Ні, не то
ООООО це була найдовша дорога в моєму житті, практично відразупісля Одеси, машина просто не хотіла їхати додому.
Їдемо, їдемо, хвилин 3-5 і все, ну не їде, глухне.
Виходимо, колупаємося, перевіряємо, бензин є, а в карбіпорожньо.
За логікою йдемо, якщо насос хитає, а в камері немає — голка (нучи як цей капелюх називається).
Постукав по карбу, у місці підключення паливного шланга, сілизавелися і поїхали далі.
Їдемо, їдемо, не їдемо.Коротше кажучи — логіка була такою, щобарахлив клапан/жиклер, який власне пускає або не пускає паливо вкамеру. Розкриваємось, поміняв (та у мене були навіть запаснідеталі карба), зібрав, поїхали.
Їдемо, їдемо, не їдемо. Ж проблеми, камера була не повністюпорожньою, але не те що потрібно. Згадав що мені підкидали шайбипід голку щоб зменшити рівень, ну хрін з ним, раптом вона почала якбожевільна і не встигає накачувати, прибрав шайбу. Поїхали
І вгадайте що, чи допомогла це?
Ну ясен хрін що ні
Хто б сумнівався.
/>
Починаємо думати далі.
Раніше їхало, зараз не їде.
Що змінилося?
Нічого крім часу доби, до цього їхали тільки в вечірній часдоби.
Можливо тут причаїлося ВАЗівське коріння. Дзеркала щось від ВАЗа, ось дивись болячки потягнуло. Хто стикався з класикою той знаєфішку з ганчіркою на насосі та пляшкою води.
Обмотуємо, поливаємо, заводимося, їдемо.
Природно не довго. Черги, заміна фільтра, ну раптом на стільки вінзабився.
Замінили, поїхали.
І знову не на довго.
< Скажемо так, карб я разів 5 розкривав, чистив жиклерчики, чистив варварським методом з перекиданням проводів. Все вило тількидо того, що здох бензонасос. Поробиш, беремо старий і встановлюємойого. Після установки з усіх грудей дуємо в бензобак, створюємо цимтиск (тільки так працює старий насос) і рушаємо далі.
Загалом і в цілому з такими танцями ми майже доїхали до дніпра. Іпоки ми їхали на старому насосі в мені билися дві емоції:
Радість що ми їдемо
Сум що здох бензонасос.
Але не довго музика грала…<
Все ж таки не в бензонасосі проблема, ті ж симптоми.
І знову:
Радість що не бензонасос накрився
Сум від того що проблема не вирішена.
Вирішив перевірити фільтр після насоса, скинув від карба, направиву пляшку, дунув, потекло насилу.
Еврика, забита магістраль. Добре, що я після ЕБН не став прибиратиобратку, а просто перекрив її.
Перекинув магістраль на шланг обратки, дунув у бак і поїхали. Вжетемніло, ми їхали, а мене все не полишала думка, чому так тугодулося навіть на новій магістралі, наперед чистій.
І коли ми встали знову я вже знав у чому проблема.
Забився вихід із бензобака, ще коли магістралі перекидав яздивувався своїй спритності що практично нічого не пролив колишланги міняв.
Скидаю шланг з бака, а від туди скромно і самотньо капаєбензин.
вставив шматок шланга, дунув туди, душевно, у відповідь сербанувбензину знатним натиском, зрадів, повернув на місце новийбензонасос, відразу поставив нові фільтри, підключив назадмагістраль і вже на впевненому ходу поїхали додому.
Ось така ось дрібниця перетворила нашу дорогу додому о 18 годинітортур.
Ну а вдома вже колупавшись, навіть підкапотку помив, у чистотіякось і колупатися приємніше.
Ось така ось подорож, втомлені, але задоволені. Машина показаласебе з кращого боку, адже по суті то поломок не було, а забитий бак— це так, недорозуміння).






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.