19 листопада 2014 року. Не пам'ятаю точно число, але пам'ятаю, щовночі пройшов крижаний дощ. Вийшов вранці і трохи запанікував.подивився на Хаврошечку і прийняв найперше і правильне рішення вролі водія:Нікуди не їхати! .. Залишив машину під будинком і поїхавна маршрутці. І це було правильно.
Побігав, пометався, знайшов серед знайомих зарядне, на роботу непоїхав, поставив акумулятор на зарядку і почав стежити за таїнствомзарядки. І очікувалося, що відновлювати акумулятор вже не булосенсу, та й часу на реанімацію теж не було, було прийнято рішеннявзяти новий. Довго не роздумуючи взяв WESTу 6СТ60. Машина завеласяз півоберта, зарядку перевірили, все гаразд. Мав намір їхати і тутя звернув увагу на зимову гуму. Що ж я, думаю, і водити щось допуття не встиг навчитися, зима прийшла. Що мені машину на приколставити? Еееххх… вирішено. Гроші були. На щастя не було меж. Новийакумулятор, нова гума. Все як у тій пісні: "повільно їхав і поганокермував, але щастю не видно кінця! ")))
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.