Ми разом два роки!

Час летить швидко. Ось тільки недавно пам'ятаю як доглядаю вранцінепристойний сон, а тут дзвінок з автосалону: "доброго ранку, Максиме! Що робиш? Нічого? Ну тоді бігом збирайся і приймай своюмашину! " :)))) Це був один із найщасливіших днів у моєму житті! Доїхав до найближчої зупинки на трамваї, а потім кілометра півторапішки до неї! Уїде її метрів за сто. Вона стояла на На майданчикувіддачі і на ній грали сонячні промінчики, Менеджер передав меніключі і я відразу опинився за кермом, він намагався мені щосьпояснити, показати, але я знав про неї все! 6км і була дужеголодна.Насамперед ми відразу ж заскочили в найближчий ресторанчикі замовили повний бак найдорожчого бензину.Ми не хотіли розлучатисяі вже через годину ми були на трасі, везли сім'ю вБілгород.Покатавшись день по Росії ми вирішили їхати додому, завезли сім'ю до Харкова, а самі знову рвонули на трасу доулюбленого Києва… Потім було багато всього і хорошого і поганого…Найважче було перенести 364 дні розставання:((( Але ми це витрималиі в новому вигляді знову намотуємо кілометри разом. Попереду у насще купа планів по перевтіленню, подорожі, спілкування з друзями…Дорога! Я люблю тебе!