Mitsubishi Lancer Time Attack

Машина в стадії будівництва

Червоний день календаря настав у Японії 1 липня 2008 року, якраз Урозпал фінансового зльоту багатьох громадян колишнього "великого імогутнього" ми виїхали з воріт заводу-батьки, черги на той час булипо 3-4 місяці. У Києві вільних машин не було... Попросив мамузаїхати в салон у Харкові. Радість черга там була 1-2 місяці.Черезтри тижні була внесена застава за білий Лансер 1.6 на автоматі (звичка по роботі їздити на автоматі...) і пішов відлік днів доприбуття.На початку липня мені дзвонить менеджер із салону:

— Вибирай чорний чи бірюзовий

— Еєєєєєє… Я як би це… Білий замовляв…

— Білих у цій партії не буде… Є дві вільні машини.На резерв є 10хвилин, інакше потрапиш вже на наступну партію на осінь... Так явибрав Брюнетку (або вона мене) Бірюзовий Лансер я якось у обвазіне уявляв... У серпні я собі мирно сплю в обіймах з подушкою і тутдзвінок від Саші-менеджера о 8 ранку:- Привіт! — Машину помацатихочеш? — Що робиш? — Що робиш? ! Кілька днів передпродажки і можешзабирати! Сон як рукою зняло! Бігом збераю речі, беру квитки напаровоз до Харкова, бабло, сигналку, магнітолу (купив ще до виборумашини) та лечу на зустріч. Відразу з поїзда до салону. Віддаю навстановлення сигналку та музику і прошу уявити погляду моюобраницю. Нам дають 5 хвилин на попередні ласки та знову розлучаютьнас. У салоні мене люб'язно напоїли каву і трохи підгодували (апоїсти я люблю). Потім віддав усі документи для ДАІ (салон самставив на облік) та поїхав розважати улюбленого племінника. Черездень з'їздив до ДАІ вибрати номери, але нічого з бажаного незнайшлося… Дуже хотів 0911 (ну люблю я Порше)… Вибрав із того, щобуло. І ось довгоочікуваний день! 28 серпня 2008 року беру Рому іразом їдемо забирати нашу з ним машину (він буде її власником).Відразу помітив її на майданчику віддачі перед салоном — чорненькаблискуча))) Віддали ще трохи грошей у салоні, підписали документи інам передали ключі. А далі було найсмішніше! Я не перший рікпрацював на сервісі і у мене на автоматизмі була відпрацьованапередача автомобілів клієнтам і перегін клієнтських машин, так япочав передавати свою машину Саші))) У нього був ступор… Потімразом посміялися))) В машину я
теж сів за звичкою як у клієнтську абсолютно спокійно безремствування... А потім хотілося їхати-їхати-їхати. Поїхали забралимою сестру з інституту, а потім маму з роботи. Бігом завантажилитрохи речей та поїхали на батьківщину до Білгородської області. Намитниці пробіг у машини був 60 км - митники були в шоці))) Закілька днів махнув додому до Києва. Разом за перші три дніволодіння я накотив 1000 км. На сервісі були здивовані, що щойнопродана машина вже приїхала на ТО. Перші 10000 км ми просто їздили... Встигли подряпати бампер, образити Ніссан, але з 3-х метрів цевсе було непомітно. (здійснилися напустощі головбухші з приводу -не прокинешся - поб'єш ...). Ну а потім нам стало замало ...Спочатку були куплені білі 15 диски AEZ. Машина поїхала набагатом'якше і, ніби як, динамічніше... І ось прекрасним літнім днем унас почалася чорна смуга в житті... Спочатку один чудовий електриксказав: "хай буде світло", і дав 380В в мережу... Згоріла всяпобутова техніка, в тому числі та зарядка до ноуту. Життя без інетубуло нестерпним… І ось в оголошенні знаходжу рідну б/в зарядку.Лічу до продавця, забираю, і бігом додому ... На вулиці було 8червня 2009 року, стояла спека близько +30 ... Летів я добре за100км / год, з багажника ритмічно дубасив свіжовстановлений саб на600Вт ... І тут у затяжному повороті на Перова у мене починаєтьсябиття в кермо і машина починає нишпорити по дорозі, намагаюсяпригальмувати, але машину виставляє боком, намагаюся витягнутигазом, машину закручує в інший бік і я прочісую спочатку мордою, апотім боком по відбійнику і зупиняюся через 100м., страхову, потімвикладаю через пасажирські двері і розумію що зовні всеневесело:лівий кут морди всмятку, водійські двері розкуті, весь бікпрочесаний, ліва передня рульова тяга розвинена, диск розбитий ...((( А потім телевізійники, ДАІ, навіщось швидка… І 364 дні війни зізбанкрутілою страховою (криза була якраз у самому розпалі…) Зафактом відновила за свої кровні (страхова одразу нарахувала "тотал") І ось 7 червня 2010 року ми знову були як з голочки на17-. Х Рейсах, з раліартівськими гратами, подіумом від Ево та щебагатьма дрібницями. Отже, ми знову почали їздити все швидше, подорожувати і доопрацьовуватися. Наступне лихо прийшло до нас увересні 2011-го. Я був одним із перших покупців валу AmadeusProductions — машина повинна була поїхати набагато веселіше, алебула потрібна настойка. За справу зголосився взятися нашодноклубник Артем deepwin (в машині вже був залитий його чіп).Начебто налаштувалися і машина поїхала набагато веселіше. Вночівиїжджаю на Бориспільську трасу (25 км автобану) та пробую вичавитиз машини все. Але тут починають вилазити косяки - машинарозганяється рівно до 160км/ч по спідометру на 3-й передачі і даліні в яку не їде і не перемикається ... Пробували кілька разів ...Наступного дня вирішив спробувати перейти в ручний режим натиптроніку - машина бадьоро поїхала далі... І тут на 190 км/годмашина раптом починає скидати швидкість... На 130км/год спалахуєчек... На 90 починає моторошно трусити мотор... Подекуди з'їжджаюна узбіччя — мотор троїть... Глушу, скидаю клему — мотор начебтоожив. Акуратно їду додому — в гірку двигун все одно підтраює, алемашина їде. Чек спалахує знову. Наприкінці робочого дня заїжджаю назчитування помилок - "Misfire"... Викручую свічку з першогоциліндра - у неї якийсь короткий електрод, з другого, а його тамзовсім немає... Третій і четвертий в нормі... Дзвоню Титусу.Влаштовуємо консиліум ... І тут дзвінок:- Макса! Ми тут з Альфомпорадилися:здається все погано… Мерай компресію…

Починаємо міряти — 6 — 6.5 — 12 — 12… (((( (приїхали… Далі буласпроба довести провину налаштувача, але він просто зник…)) Ще разусе було зроблено за свої кревні… Відразу після складання мотора доналаштування був залучений Андрій КОТТ відомий налаштуванням неодного десятка Ево та ін. Турбомоторів 500+ і більше. Ми в цілому400км у всіх режимах.Наприкінці дня у мене не було слів описати якмашина поїхала! Гроші були витрачені не дарма! Машина постійнодопрацьовується.Іноді замислююся що з моїми бюджетами вже давно бкупив Ево і побудував щось 300+, але люблю цю машину всім серцем…Ось короткий список що ми маємо:

Мотор:

<
— Розподільний вал Amadeus Productions Stage 2 IN256/EX2526250об/хв ~123л/с

— Колектор 4-2-1 кастом СТО "вихлоп" (рембаза + WIK)

— Прямоточний випуск Rud Exhaust

— Нульовик K& N

— Масляний фільтр K& N

— Всі рідини Motul

— Налаштування KOTT

- Дросель Amadeus 53mm Трансмісія:Автомат замінений на механіку

— Грати RalliArt

— Шильдики RalliArt

— Подіум під номер EVO IX