RTR Time Attack 1й етап

Ну що ж, вже можна і написати звіт.
Загалом, готуватися до цієї події почали заздалегідь. Але як цебуває "сюрпризи" виникають коли їх не чекають і Коли не залишаєтьсячасу їх усувати.
Загалом тренування відкатали норм, правда погода була не дуже, алетерпимо. Медалі.
За три трек дня - я остаточно вбив гуму і, як з'ясувалося пізніше -гальма (диски та колодки).Все це було далеко не новим, і дивуватисянема чого.І їхав я додому, за день до гонки, з "відмінним"скреготом з боку задніх гальм.
Часу міняти чи шукати колодки не було, тому що о 8-й ранку потрібнобути на Чайці.
Що робити, їдемо так, і катаємося на своє задоволення.
Приїхав о 8:00, зайняв місця для команди #revolution_racing і пішовза датчиками і проходити мед ком.
З першого разу, до речі, через кава і Burn'а — не пройшла (тиск 160на 110), на щастя через 20 хв усе прийшло в норму і мені поставилизаповітний автограф.
Повісив датчик, спробував "відшити" хлопця зі спонсорськиминаклейками завзято просив наклеїти їх на капот. Вдалося переконатищо на дверях по сторонах буде краще)) Що - то я відволікся. Будемопришвидшитись. Але для розуміння ситуації уточню, що за день доперегонів, на трек-дні у мене відключився АБС, АСЦ тощо) Тобто всіелектронні помічники. Про це далі.
Дочекалися тренувань.
Виїхав перший раз, покращив свій час на 2 секунди з трек дня.Проїхав непогано, залишився задоволений. Виїхав другий, відіграв ще1.9 секунд, але не остигав і перегрів гуму, в результаті напередостанньому колі в повороті "шпилька імені панамери" заблукаликолеса, і навіть переривчасте гальмування не допомогло. Добре, що яне додумався все ж таки вкручуватися в поворот, а поїхав прямо напіт лейн.
Веду до того що до бойових заїздів я виїхав без:- гуми (тобтовзагалі без зачепа)
-гальм (задніх не було взагалі, просто метал об метал)
-електронних помічників (абс, асц)
-ентузіазму (через всього вищепереліченого)
І до всього іншого до самого виїзду нашого класу пройшла… злива. Імокрий трек. День удався.
Те, що я їхав акуратно — нічого не сказати. Але все ж таки таймерйде, довелося навалювати плавно.
І це призвело до того, що в 90% ходовому повороті — мене виставилобоком, кут у кращих традиціях дрифт шоу. Як я вирулив - сам незнаю. До речі, на прогрівальному розгорнуло гольф з мого класу.
Про час можна здогадатися. Нічого доброго.
Другий бойовий виїхав ще в більш жалюгідному стані компонентів і наще більш мокрий трек. Прямо, красивий але з тупим пілотом, зрізуючитраєкторію, мене намагається обігнати тойота старлет. Довелосярізко йти назовні. Ну і далі коло вже їхало повільно, на п'ятій.Апеляцію не подавав, тому що на тому "конфізі" я б нічогоприйнятного не показав у дощ. У підсумку, перший тайм атак дляміні-боліда пройшов чудово, він навіть у пораненому стані нерозбився і не дав мені розбитися. І найприємніше, що думки нарештіпрояснилися, і продавати його я не хочу. Рідний він, чи що.Сумніваюсь на подібний зв'язок з азіатками, чесно кажучи.))
Та й перше місце в класі зайняв такий же автомобільчик. З більшдосвідченим пілотом і більш правильним налаштуванням.
Але. Цілі поставлені, куди покращуватися зрозуміло і рух у цьомунапрямі розпочато. Загалом я цілком задоволений. Зустрінемось на "тумбочці".