Він 123-й у світі!)

День добрий колеги! " Навіть і не знаю, як прокоментувати фото якібудуть нижче!

Загалом раніше вже показував Вам пам'ятник у вигляді 123-го МБ -https://megadriver.org/p884504-ia-dumaiu-123-i-vze-davno-stav-bilsim-niz-prosto-avto
Там історія зрозуміла.

Але ось що я побачив сьогодні!

Як виявилося у цієї народності є така тема — "запускати" на тойсвіт у різних звірятках, автомобілях та іншого начиння! )

<
У хитромудрих трунах, що формою нагадують літак, ховають своїхродичів люди африканської народності га, що мешкає в Гані.Цянародність складає приблизно вісім відсотків населення республіки.дивацтво аборигенів:ну навіщо, питається, закопувати в землю такукрасу? .. Але для членів сім'ї, що належить до згаданої народності, поховання в труні-самольоті означає вираження глибокої поваги допокійного і, крім того, натяк на високе становище, яке він займе взагробному світі.
Ті, що проживають на океанському узбережжі з незапам'ятних часів гаставляться до смерті з належною повагою як до останньої подорожі, яку людина здійснює у своєму земному житті. А тому похороннацеремонія є саме дроти у далеку дорогу. Якщо людина добре жила, тоі до предків має вирушати по-хорошому, з рясою їжею, випивкою, музикою і, звичайно ж, у гарній труні. Американський журналіст МайкЛі, якому одного разу довелося бачити такий похорон, каже, щопохорон у Гані більше нагадав йому рок-концерт, ніж скорботнепрощання з небіжчиком.
Втім, у Гані, як і в багатьох інших країнах світу, тежвикористовуються нехитрі прямокутні труни, але тільки серед га. Тай деякі інші жителі цієї республіки, якщо хочуть показати, щопроводжають в інший світ людину заслужену і шановану, неодміннозамовлять труну за індивідуальним, так би мовити, дизайном. Абокуплять готовий, але особливий, із родзинкою, з особливим змістом.Труна повинна показати всім, які заслуги покійного, який йоговнесок у життя суспільства, який досягнутий ним соціальний рівень.Крім того, труна нерідко вказує на професійну приналежністьпомерлого. Фермеру можуть зробити труну у вигляді індика, півня, боба какао або кукурудзяного качана, а рибалці — у виглядівеличезного тунця, якоїсь іншої риби, або, наприклад, у формічовна. Ось скажімо, Даніел Теттей, який помер від малярії у віці57 років Усе життя він прослужив на торговому флоті. Тому йоготруна є двометровою модель вантажного судна, в якому друзі та родичіурочисто несуть колишнього моряка до місця поховання.
Більшість таких трун виготовляється ремісниками у столярнихмайстернях у селищах Теші та Нінгва, але продаються ці, з дозволусказати, вироби та в інших місцях, у тому числа — просто на вулицяхстолиці Гани — Аккри. Перелік варіантів "фасонних" трун, які можнакупити або заздалегідь замовити, просто нескінченний. Це може бутитруна у вигляді Біблії або перець, банан, леопард, слон, лев, рак, пивна пляшка, будинок, навіть зменшена копія власної крамниці.Можуть спорудити і подобу музичного інструменту, а якомусь клеркуяк усипальницю виберуть модельний черевик. Словом, винахідливістьремісників просто вражаюча, а рівень майстерності настількивисокий, що іноді мова не повертається назвати все це ремеслом.небіжчик у такому незвичайному останньому притулку? А ось це, яквважають га, зовсім не важливо. Тут не надають жодного значеннятому, яким чином небіжчика розмістять потім у такій химерній труні, в якій позі він там перебуватиме. Можна зігнути його і навітьзгорнути калачиком, якщо вдасться, — для душі покійного це значенняне має, аби труна носила відбиток індивідуальності. Адже в країніпредків людини теж, найімовірніше, “зустрічають по одягу”…
В Аккрі, куди га постачають свої дивовижні вироби, це колосальнийбізнес. Труна може коштувати 400 доларів і більше, що у багатьохтут відповідає річному заробітку. Однак на похороні потрібнопродемонструвати не тільки переваги покійного, а й достаток (ізгуртованість! ) його родини, тож витрати несуть спільно. У Гані єнавіть приказка: "кожен допомагає нести тягар похорону". Але хто жвони такі, ці га, і звідки у них такі дивні уявлення пропохорон?
Га, звані ще ган, гедьє, — один із найдавніших корінних народівАфрики. Належить до негрської раси великої негроїдної раси.Говорить мовою га (ган). Проживають га переважно в Аккре або вневеликих селищах довкола неї на узбережжі Гвінейської затоки.Житло га являє собою прямокутний будинок з високим нависаючимдахом. Основні заняття – ручне підсічно-вогневе землеробство, розведення курей, рибальство. У наші дні більшість га займаєтьсядрібним бізнесом — у них свої крамнички, майстерні чи ферми. Зремесел найбільш розвинуті обробка дерева, гончарна справа, ткацькевиробництво, а також виготовлення човнів та рибальських снастей.Навчилися вони усьому цьому давно. З XV століття, коли тут впершез'явилися європейці, саме га відігравали важливу роль у розвиткуторговельних зв'язків місцевого населення з рештою світу. Гапрокладали нові шляхи вглиб континенту, привозячи узбережжя золотота інші товари, куди був попит у чужинців. Звідси ж потім йшла іработоргівля.
Англійці, які зробили цю землю своєю колонією, завершили їїзавоювання на початок XX століття, і до складу Британської імперіїтериторія нинішньої Гани увійшла під назвою Золотий Берег. Але йтепер, здобувши незалежність, Республіка Гана залишається членомБританської Співдружності націй, а державна мова тут — англійська.Проте це зовсім не означає, що корінний народ забув свої традиціїчи свою мову. Поряд із деякою кількістю християн і мусульман із 18мільйонів населення країни відсотків 60 досі дотримуються місцевихвірувань, у тому числі га.
В етнічному, культурному та мовному відношенні га пов'язані ізсусідніми африканськими народностями — наприклад, з дангбе, знизкою аканських груп, зокрема з ашанти. Але у га свою мову, своякультура, свої давні традиції, в тому числі культ предків. Основоюоснов вважається сім'я. За місцевими повір'ями, в сім'ю входять ічлени, що нині живуть, і вже покійні — вічні охоронці моральнихпринципів племені. Вважається, що предки оберігають живих відусіляких бід, ними тримається і нинішній добробут народу. Ось чомутак важливо зберегти добрі стосунки з покійним членом сім'ї — уважкий момент він допоможе своїм родичам як у цьому, так інаступному житті. Саме батьки “санкціонують” чи, навпаки, забороняють виконання тих чи інших обрядів. А щодо похорону предкинаказують, щоб похоронний ритуал відтворював весь життєвий шляхпокійника. Звідси і театралізована вистава на похороні, іперсоніфікована, унікальна труна. Все це пом'якшує біль втрати:є нащо подивитися, і є про що поговорити…
Багато в цій країні збереглося незмінним із найдальших часів. Біляберегів Гани рибалки все ще ловлять рибу старовинним, найпримітивнішим способом. Човен-довбання вирізають зі стовбурадерева, так що ніяких швів, ніяких стиків у ньому немає. Так церобилося тут віками. Годуються від води та від землі.
Ландшафт у цих місцях мальовничий, що приваблює сюди чималомандрівників. Місцевому населенню, проте, якось не до красиприроди. Життя у більшості нелегке. Середня тривалість життя учоловіків — лише 54 роки, у жінок дещо більша. Рівеньсмертності-10, 6 (на 1000 чоловік населення), так що трун потрібночимало. І вони теж елемент туристської індустрії, розрахованої набагатих іноземців. А тут можна побачити іншу продукцію майстрів длявідправки на той світ — insuranceinstantonline.bl…ts-people-bury-their.html

"що корінний народ забув свої традиції чи свою мову. Поряд іздеякою кількістю християн і мусульман із 18 мільйонів населеннякраїни відсотків 60 досі дотримуються місцевих вірувань, у томучислі га.
В етнічному, культурному та мовному відношенні га пов'язані ізсусідніми африканськими народностями — наприклад, з дангбе, знизкою аканських груп, зокрема з ашанти. Але у га свою мову, своякультура, свої давні традиції, в тому числі культ предків. Основоюоснов вважається сім'я. За місцевими повір'ями, в сім'ю входять ічлени, що нині живуть, і вже покійні — вічні охоронці моральнихпринципів племені. Вважається, що предки оберігають живих відусіляких бід, ними тримається і нинішній добробут народу. Ось чомутак важливо зберегти добрі стосунки з покійним членом сім'ї — уважкий момент він допоможе своїм родичам як у цьому, так інаступному житті. Саме батьки “санкціонують” чи, навпаки, забороняють виконання тих чи інших обрядів. А щодо похорону предкинаказують, щоб похоронний ритуал відтворював весь життєвий шляхпокійника. Звідси і театралізована вистава на похороні, іперсоніфікована, унікальна труна. Все це пом'якшує біль втрати:є нащо подивитися, і є про що поговорити…
Багато в цій країні збереглося незмінним із найдальших часів. Біляберегів Гани рибалки все ще ловлять рибу старовинним, найпримітивнішим способом. Човен-довбання вирізають зі стовбурадерева, так що ніяких швів, ніяких стиків у ньому немає. Так церобилося тут віками. Годуються від води та від землі.
Ландшафт у цих місцях мальовничий, що приваблює сюди чималомандрівників. Місцевому населенню, проте, якось не до красиприроди. Життя у більшості нелегке. Середня тривалість життя учоловіків — лише 54 роки, у жінок дещо більша. Рівеньсмертності-10, 6 (на 1000 чоловік населення), так що трун потрібночимало. І вони теж елемент туристської індустрії, розрахованої набагатих іноземців. А тут можна побачити іншу продукцію майстрів длявідправки на той світ — insuranceinstantonline.bl…ts-people-bury-their.html
"що корінний народ забув свої традиції чи свою мову. Поряд іздеякою кількістю християн і мусульман із 18 мільйонів населеннякраїни відсотків 60 досі дотримуються місцевих вірувань, у томучислі га.
В етнічному, культурному та мовному відношенні га пов'язані ізсусідніми африканськими народностями — наприклад, з дангбе, знизкою аканських груп, зокрема з ашанти. Але у га свою мову, своякультура, свої давні традиції, в тому числі культ предків. Основоюоснов вважається сім'я. За місцевими повір'ями, в сім'ю входять ічлени, що нині живуть, і вже покійні — вічні охоронці моральнихпринципів племені. Вважається, що предки оберігають живих відусіляких бід, ними тримається і нинішній добробут народу. Ось чомутак важливо зберегти добрі стосунки з покійним членом сім'ї — уважкий момент він допоможе своїм родичам як у цьому, так інаступному житті. Саме батьки “санкціонують” чи, навпаки, забороняють виконання тих чи інших обрядів. А щодо похорону предкинаказують, щоб похоронний ритуал відтворював весь життєвий шляхпокійника. Звідси і театралізована вистава на похороні, іперсоніфікована, унікальна труна. Все це пом'якшує біль втрати:є нащо подивитися, і є про що поговорити…
Багато в цій країні збереглося незмінним із найдальших часів. Біляберегів Гани рибалки все ще ловлять рибу старовинним, найпримітивнішим способом. Човен-довбання вирізають зі стовбурадерева, так що ніяких швів, ніяких стиків у ньому немає. Так церобилося тут віками. Годуються від води та від землі.
Ландшафт у цих місцях мальовничий, що приваблює сюди чималомандрівників. Місцевому населенню, проте, якось не до красиприроди. Життя у більшості нелегке. Середня тривалість життя учоловіків — лише 54 роки, у жінок дещо більша. Рівеньсмертності-10, 6 (на 1000 чоловік населення), так що трун потрібночимало. І вони теж елемент туристської індустрії, розрахованої набагатих іноземців. А тут можна побачити іншу продукцію майстрів длявідправки на той світ — insuranceinstantonline.bl…ts-people-bury-their.html
"ось чому так важливо зберегти добрі стосунки з покійним членомсім'ї — у важкий момент він допоможе своїм родичам як у цьому, такі наступному житті. Саме батьки “санкціонують” чи, навпаки, забороняють виконання тих чи інших обрядів. А щодо похорону предкинаказують, щоб похоронний ритуал відтворював весь життєвий шляхпокійника. Звідси і театралізована вистава на похороні, іперсоніфікована, унікальна труна. Все це пом'якшує біль втрати:є нащо подивитися, і є про що поговорити…
Багато в цій країні збереглося незмінним із найдальших часів. Біляберегів Гани рибалки все ще ловлять рибу старовинним, найпримітивнішим способом. Човен-довбання вирізають зі стовбурадерева, так що ніяких швів, ніяких стиків у ньому немає. Так церобилося тут віками. Годуються від води та від землі.
Ландшафт у цих місцях мальовничий, що приваблює сюди чималомандрівників. Місцевому населенню, проте, якось не до красиприроди. Життя у більшості нелегке. Середня тривалість життя учоловіків — лише 54 роки, у жінок дещо більша. Рівеньсмертності-10, 6 (на 1000 чоловік населення), так що трун потрібночимало. І вони теж елемент туристської індустрії, розрахованої набагатих іноземців. А тут можна побачити іншу продукцію майстрів длявідправки на той світ — insuranceinstantonline.bl…ts-people-bury-their.html
"ось чому так важливо зберегти добрі стосунки з покійним членомсім'ї — у важкий момент він допоможе своїм родичам як у цьому, такі наступному житті. Саме батьки “санкціонують” чи, навпаки, забороняють виконання тих чи інших обрядів. А щодо похорону предкинаказують, щоб похоронний ритуал відтворював весь життєвий шляхпокійника. Звідси і театралізована вистава на похороні, іперсоніфікована, унікальна труна. Все це пом'якшує біль втрати:є нащо подивитися, і є про що поговорити…
Багато в цій країні збереглося незмінним із найдальших часів. Біляберегів Гани рибалки все ще ловлять рибу старовинним, найпримітивнішим способом. Човен-довбання вирізають зі стовбурадерева, так що ніяких швів, ніяких стиків у ньому немає. Так церобилося тут віками. Годуються від води та від землі.
Ландшафт у цих місцях мальовничий, що приваблює сюди чималомандрівників. Місцевому населенню, проте, якось не до красиприроди. Життя у більшості нелегке. Середня тривалість життя учоловіків — лише 54 роки, у жінок дещо більша. Рівеньсмертності-10, 6 (на 1000 чоловік населення), так що трун потрібночимало. І вони теж елемент туристської індустрії, розрахованої набагатих іноземців. А тут можна побачити іншу продукцію майстрів длявідправки на той світ — insuranceinstantonline.bl…ts-people-bury-their.html