Почнемо.

День перший.
Зателефонували за оголошенням про продаж жужана, поговорили, домовилися про огляд. Стрибнули в машину, приїхали, почали дивитисящо до чого.
Як нам сказали:машина на ходу, тільки гальма слабкі., заднє колесостоїть майже боком.Намагалися штовхнути — ввантаження вземлю.Бажання купити майже пропало, але всі домовилися приїхатинаступного дня.
День другий.
Приїхали, почав лити жахливий дощ, до ладу нічого не вийшло, домовилися ще раз.
День третій.
Озброїлися заднім важелем, гальмом, інструментом, давай крутитигайки.
Спробували завести — фіг Зібравши дружний колектив з "михаличів"випхнули на дорогу жужана і з штовхача завели.Одразу ж зрадів, щовін завівся і тут же засмутився. Шляхом невеликих маніпуляційвдалося трохи зменшити кількість обертів але незначно:(
Жуж поїхав, але боком))
Закотили назад, поміняли задній важіль, прокачали гальма (у нихрідини не було взагалі)
Так і поїхали додому. Було весело, всі тикають пальцями, іржуть, сигналять, але дорогу поступаються (ще б). Двиг оливе як поганий.Напрочуд не перегрівся. Мабуть їхали не дуже довго.

День четвертий.
Їдемо на ринок, купуємо з/год "першої необхідності". Сказав би щокупив і свічки, але мене жаба задавила платити 65 гр/свічку.Обійшовся без них.
Було вирішено прибрати ці колгоспні сракерські смуги, наклейки "тази валять" тощо.

Емаль ПФ-115 врятує від будь-яких бід)))<
Природно витрачати гроші на повноцінне перефарбування я поки що незбираюся і тому на перший час вирішив пофарбувати не менш жахливимспособом — валиком)))
Кузов нічого, ще "паходить"
А поки що підзберу грошики на хороший ремонт кузова з наступнимповним перекрасом.