Дитинство, ах безтурботне дитинство! Давним давно, коли я бувзовсім маленьким щіпком у нас у сім'ї була машина! Та не простомашина, а Запорожець!
Скажу, Що не у багатьох в той час машина була взагалі, але таквийшло, що у нас "з'явилася"
лихі 90й і таке інше)
Природно Максимко, маленький щілин сльозно просив його непродавати, але часи для нас були важкі … і його продали. У спадокмені залишився гараж і запчастини.
Одного разу, перебираючи якісь болти наткнувся на одну із західнихчастин на запорожець, а потім ще одну і ще й ще...
У якийсь момент мені захотілося згадати "молодість" і завдякидеяким обставинам біля будинку з'явився це диво радянськогоавтопрому! І так :71-й рік, частково це все ще горбатий
Залізна "торпеда", Довгі вуха, тридцяточний кузов, бак на 30літрів, "дзеркальна" куліса, але двигун вже сороківка. Чи був 40-йдвигун встановлений на заводі чи ні — таємниця вкритамороком…
Забрали цей запорожець у школярів, яким точно забули датиременя!
Вигнутий важіль довелося поміняти на новий відразу, на місці "купівлі", поставити будь-який акб прокачати гальма (яких не буловзагалі), здерти наклейку тази валять і рухати в дорогу.
Дорога додому була просто шикарна) тільки після дощу, трос газузаїдав тільки так, двигун олив напевно на максимальних оборотах, диски побиті, сракерські смуги по всьому кузову, люди в маршруткахпросто іржуть та й на будь-яких інших машинах теж)
Була тільки 1я і 2я передачі які втягувалися "з ноги"
Доїхали весело але нормально, двиг на подив не перегрівся хоч я іпобоювався.
Такі справи)
Що з ним стало, що з ним буде - чекайте в бортовику)
