У далекому 1995 році, мій батько пригнав собі з Німеччини першу іномарку - ауді 100 "сигара". Саме в ній я вперше побачив цю чудову, жовтеньку ялинку) Звичайно, ніхто, і ніколи не бачив таких дивовижних штук. Через пару років, батько знову поїхав за машиною, і вже привіз з собою купу цих чудових дерев.Напевно з того часу у мене з'явилася любов до цих дерев.Яскраві, прикольні, зі стійким, ненав'язливим запахом, не дорогі.Запаси добігли кінця, тому знову гарт на рік вперед) До речі, перший раз замовляв (у нас у місті немає таких), довелося брати оптом, дещо залишив собі, а решта виставив на прилавок у себе на роботі, в магазині, і вирішив продати інші.Дивно, але люди охоче стали купувати, особливо старшого покоління. І такі: "оооооооо, ялинка! Я Такі в Німеччині бачив/купував! А я з машиною привозив таку! І починають розповідати всілякі історії, потім купують ялинку". Є такі, що постійно приходять до мене просто за ялинкою) Запам'ятався один мужичок:забіг, швидко скупився, і бігом на вихід (поспішав кудись), потім різко дає задній хід, підходить, і починає уважно дивитися на вітрину. Питає:- А це у вас ялинки, ті самі, "як з Німеччини"? Відповідаю:- Так, мабуть, вони самі. Чоловік примружився, і знову:- І запах у неї справжній, ванільний, як той ще? - ТАК.)))) Тепер постійно беру із запасом, і трохи продаю) Загалом усім добра, і по ялинці! )
5











Коментарі
Коментарів ще немає.