Заздалегідь дякую всім, хто прочитає цей потік підсвідомості, навіяний спогадами про перші кілометри разом з Abarth 500. Як іобіцяв, розповім, як я докотився до життя такого. І тому що я в тоймомент подумував змінити свій старий величезний Nissan Maxima QX нащось більш пристосоване до міських реалій, все збіглосяідеально!
Але виявилося, що отримати Абарт відразу мені не судилося, адже наних черга й "іще, молода людина, треба розуміти, що ця ексклюзив", як сказала мені дівчинка з автосалону. Описувати мої довгі і нудніспроби розштовхати конкурентів і отримати машинку білого кольору (аінші кольори не розглядалися в принципі) не має сенсу, тому одразупереносимося до моменту, коли мені в обмін на якусь суму грошейдали в руки ключ зі скорпіоном і побажали всього хорошого. Першевідчуття на дорозі ніби навколо оголені дроти. Після величезногоседана Абарт відчувався як жива оболонка навколо тебе, яка бурхливореагує на будь-яку твою дію і на будь-яку загрозу ззовні. Здійснитите саме "тапок в підлогу", але я пересилив себе, чим пишаюся досі:)Це було нелегко, повірте мені! Покатавшись пару днів, остаточнозрозумів, що Абарт змусить мене заново вчитися водити. Тому щоКиїв — місто прекрасних люків посеред дороги та несподіваних ям, уякі ти потрапляєш, намагаючись ці люки об'їхати. А для 17-дюймовихдисків подібні перешкоди — не найкраща ідея. Загалом те, що янавчився їздити, дивлячись на асфальт прямо перед собою, при цьомуякось умудряючись контролювати потік, знаки, розмітку та інше — цецілком заслуга мого італійця).
< p align="justify"> Перші дні пройшли в ейфорії закоханостіі повного захоплення від усього, що мало відношення до машинки. Тай що приховувати, було незвично і приємно ловити на собіспантеличені й злегка заздрісні погляди водив, які "не в курсі, щоце за машина така, чи китаєць? " (с).
А ось схвальні кивки досвідчених поціновувачів - це було fuckyeah! , Скажу я вам. Це були ті емоції, заради яких і купувавсядиво-скорпіон. Але далі…
Далі почалися серйозні стосунки, про хід яких я повідаю вже внаступних випусках. Відносини прагматичні, але не менш емоційні тазахоплюючі. І насамкінець, мімімі-фото з автомийки, де хлопцізабризкали молодого породистого італійця зовсім не чоловічоюрожевою піною)
via Instagram
Коментарі4
Потік свідомості у всіх Абартовласників в перший тиждень приблизно однаковий))) Мені здається, що Скорпіона плутають з Матізом, а не з китайцем.
ну зовні може бути, але коли дивляться на шильдик, починається ступор)
у мене машинка вже рік, а досі запитують а шо це?! З часом трохи звикаєш до такого рівня уваги, але самолюбство продовжує досить бурчати)))
як же я вас розумію)) без уваги то точно не залишишся ніколи)