Chevrolet Lacetti злегка кастомний 1.6АТ › Бортжурнал › Київ-Прага-Рим-Венеція-Мюнхен-Варшава. Гранд євротур. Частина 3. Газові заправки та Рим

Третя частина цілком присвячена 1300-кілометровому переїзду через 3країни з Праги до Риму і власне самому Риму. Саме ось капець пригодне було, але несподіванок — повно! багато буків тому що справдібагато інформації… Тепер про все по-порядку…

У нас ще залишалися проплачені чеські дороги, правда доситьшвидко ми повернули з магістралі на звичайну. 2-смугову дорогу, оскільки це було воскресіння, то нам на зустріч знову їхаликілометри жителів славного міста Праги, цього разу вони їхалидодому, і через ремонти та пробки на зустрічці нам теж довелосятрохи постояти, хоч і не так як місцевим. .

Взагалі, майже весь цей переїзд був неприривно пов'язаний згазовими заправками :) Я то підготувався і в мене в баку було ще 45резервних літрів бензину, купленого приблизно за долар/літр Так щопотрібні заправлятися за приблизно півтора євро за літр бензину небуло, але якщо можна їхати дешевше, то чому ні? Ми заправлялися підзав'язку біля Праги і ближче до Чесько-Австрійського кордону требабуло б заправитися. Програма з картою газових заправок показала, щоза кілька кілометрів від нас було містечко і там заправка, щопрацює до 18:00. Було вже 17:5 х. Газ у підлогу, перевищенняшвидкості, підкочуємо до заправки (звичайна бочка з вагончиком). Явиходжу і зустрічаю заправника із замком у руці. Трохи вмовлянь, він не був задоволений, але мовчки заправив нас. Сказав йомуспасибі та що він нас реально врятував. І це, по суті, так ібуло... У нас повний бак і запас 300-350км ходу. Далі приблизно 500кілометрів Австрії. І початок реальних пригод :) По-перше, мивиїхали з Праги по обіді, 1300км подолати планували неспішно, такщоб прибути до Риму близько 3 години дня. А якщо неспішно, їхативночі, машин мало… То я вирішив заощадити на Австрійських платнихдорогах))) Добре це чи погано — не знаю. По-друге, Лач на вузьких14-их колесах знесений в динаміці, але в поворотах держак відвертохеровий... Бачили б ви якісь пробки я збирав за собою)))

У третіх, були і підйоми в Альпах, коли ревучи на всі гроші Лачледве повз нагору 40км/годину… А знак був 80 і нас як стоячихобігнав новий БМВ :) Було і неймовірне відчуття коли ти мчиш понизу ущелини, а поряд з дорогою колони, на яких вгорі на висотіметрів 100 з копійками швидка дорога для багатих :) І не можу несказати, що я проїжджав просто красиві містечка. Такі круті, що янавіть приїхав би в один з них на пару-трійку днів.Але головнийнюанс у тому, що Австрія це багата країна і автогаз там не дужепопулярна тема. У більшості дизелі. Після кілометрів 200 відзаправки в Чехії я почав поглядати на заправки. На всіх був бензин, дизель, еблу та ще якась хрень. Під'їжджаючи до заправки напевноп'ятою з таким набором на стеллі, я вирішив просто зупинитися.Походити, попити, з'їсти банан. І бляха ж муха! На задвіркузаправки, там де з дороги взагалі не видно — ВАРТО ГАЗОВА КОЛОНКА! Думаю зрозуміло, що моєму щастю не було меж. Колонка була піднімецький стандарт, у мене був німецький перехідник. Табличкаговорила, що вночі заправка лише за згодою оператора. На всюзаправку один дідусь за прилавком. Згадав трохи німецьку, абияк, щохочу заправити газ і пішов заправлятися! Я не раз уже в Польщізаправляв сам, але німецький порт трохи інший, коротше кажучи, умене на це пішов якийсь час, але заправився! Це було приблизнопосеред Австрії. Газа в мене вистачало щоб заїхати до Італії і щеможе кілометрів на 80-100. У реалі ж перетин Альп витратив трохибільше палива, ніж я припускав. Заїхав до Італії, зупиниликарабінери, запитав, де заправка — сказали, що тільки вранцізаправлюся. Це було години 2 ночі напевно. До ранку ще булопристойно часу. Вирішив просто їхати далі. Замість 90 їхав 60-70.Потім газ скінчився. Проїхав пару кілометрів, заїхав на заправку тавирішив поспати. Прокинувся від того, що починало світати і надорогу вилетіли далекобійники. Додаток показав, що за кількакілометрів є газ. Вирішив їхати туди. Там жінка готуваласявідкривати кафе на заправці. Якось поговоривши з'ясувалося, щозараз 5:30 ранку, кафе вона відкриє о 6-й, а заправник прийдетільки о 7-й. Треба кукувати ще півтори години. До речі, за годинудо цього кафе приїхало напевно машин 20 збирати каву з круасаном, бензин та дизель взагалі нікому не потрібні. Заправка ними і такпрацює автоматично. А ось газ має заправляти заправник. Кількафактів про італійські заправки

Газ у них називається GPL. Майже як звичне LPG, тількиGPL. На заправках можуть бути різні типи колонок. Ті де васзаправлять заправники і де буде трохи дорожче, і ті дезаправлятимете машину будете самі і трохи дешевше. І прив'язкатут саме до колонки, а не до того чи буде вашу машину реальнозаправляти спеціально навчена людина. Тобто. Якщо під'їхати наколонку з обслуговуванням та відмовитися від обслуговування —заплатіть все одно як за обслуговуванням

На платних дорогах Італії є ймовірність, що газом заправитесяі вночі. Принаймні на таких заправках вночі є люди і можутьзаправити, якщо газ є.! Шлях лежав майже через Венецію, а далічерез гори на інший бік чобота до Риму. Після цього я трохипараноїдально заправлявся приблизно кожні 150 км шляху. У планізаправки головна мета тепер була заправитися якомога ближче доРиму. Трохи цікавих фактів про італійські дороги
>

На італійських платних дорогах проїзд вважається пройденоювідстанню. 1км = 10 євроцентів (принаймні така ціна була колисья випадково заїхав і поїхати вже не було куди). На в'їзді отримуєшталончик, а виїзд по ньому вважається відстань і платиш. Якщо передбрамою на платну дорогу нікуди звернути на путівець — заїжджаєте тагарно їдете до першого з'їзду, не ті гроші. Заодно може ізаправитися :)

Безкоштовні дороги не так вже й погані, але не чекайтеякості німецьких автобанів . Плюс багато ремонтів. В Італіїособливо не паряться через обмеження. Під Римом були знаки 90, апотік лівої смуги тулить 140-150. Хочете перевищувати — їдьтенатовпом з місцевими, вони знають, де реально можуть гальмувати зрадаром. Неподалік Риму таки заправився. Заправка невелика, заправник = власник. У нього там стояла крута Lancia Fulvia. В настаких просто немає. У них він сказав, що теж вже дуже рідкісні йавто ентузіасти такими машинками вже токують.
Я розумів, що в Римі дуже динамічний та хаотичний рух. Реальністьпереплюнула мої очікування. Якщо взяти київський трафік, де всіносяться, постійно перебудовуються, збільшити кількість машин разівхоч у півтора і додати ще купу мотоциклів і скутерів — це і будеРимський трафік!

У Римі у нас була 2-кімнатна квартира з терасою, будинок наприватній вулиці з парковкою для своїх, поряд метро, ​​до Ватикануйти пішки хвилин 40-50. Ми пішли пішки. Потім ми вже їздили наметро. Метро в Римі, до речі, лівостороннє, трохи незвично. Яспеціально спланував всю поїздку так щоб у Римі ми були в буднідні. А людей все одно було чимало. Вже не так спекотно, як влітку ітуристів вистачає. Хоча ситуацій, що не проштовхнутися майже небуло.Машиною користуватися сенсу не було. Взагалі! По-перше, досамого центру заборонено в'їзд тим, хто там не живе тощо. По-друге, там тупо нема де її залишити. Зате купа паркувань для скутерів, уРимі це реально виправданий та зручний транспорт. Хоча громадськийтранспорт теж крутий. Гугл так само знає куди піти до метро, ​​депересісти на автобус, скільки чекати пересадки і т.Д. Намагалисяфотографувати. Чому пробували? У центрі вузькі вулички, купа тіней.Рим це складне для фотографа місто. Та й навіть камера дорогоготелефону чи дзеркалки все одно не передасть те, що бачить око. За 3повні дні ми облазили мабуть якщо не всі, то абсолютна більшістьпам'яток. У цьому нам, як завжди, допомагав Google Trips, непоганийдодаток, щоб знайти цікаві місця. Для цього в мене була польськасімка та пауер-банк у рюкзаку. Карти нормально садять батареютелефону. І іноді у вузьких вуличках GPS може губитися.обслуговування.

Недалеко від квартири був невеликий супермаркет і там були смачнікапулеті або якось так, невеликі пельменьки з хамоном :) Дужешкода, що у нас такої екзотики немає .

На четвертий день ми вирішили не їхати в центр і поїхали до моря, до Санта-Маринели. Помочили ноги, т.К. Дружина не думала, що будетак тепло, і не взяла купальник. Я до купання був готовий, алемлинець… А далі Венеція…

"не дивуйтеся якщо в кафе замовите якусь піцу з напоями, а врезультаті в чеку ще буде євро 4 за обслуговування. Неподалікквартири був невеликий супермаркет і там були дуже смачні капулетіабо якось так, невеликі пельменьки з хамоном :) Дуже шкода, що унас такої екзотики немає. На четвертий день ми вирішили не їхати вцентр і поїхали до моря, до Санта-Маринели. Помочили ноги, т.К.дружина не думала, що буде так тепло, і не взяла купальник. Я докупання був готовий, але млинець… А далі Венеція…
"не дивуйтеся якщо в кафе замовите якусь піцу з напоями, а врезультаті в чеку ще буде євро 4 за обслуговування. Неподалікквартири був невеликий супермаркет і там були дуже смачні капулетіабо якось так, невеликі пельменьки з хамоном :) Дуже шкода, що унас такої екзотики немає. На четвертий день ми вирішили не їхати вцентр і поїхали до моря, до Санта-Маринели. Помочили ноги, т.К.дружина не думала, що буде так тепло, і не взяла купальник. Я докупання був готовий, але млинець… А далі Венеція…