Обкатка на швидкісній трасі

Якось так склалося, що до минулого тижня ми з Крохою не каталися нашироких і зручних швидкісних трасах. Нам діставалися тількикукурудза і ковдобини). 800 км:Харків — Дніпро — Кривий Ріг —Дніпро — Харків. -за того, що фури нарізали змійку від узбіччя доузбіччя, але й побоюючись непривабливої ​​реальності.Дорога наБогодухів ні в яке порівняння не йшла з тими 140 кілометрамипекла.
Перед виїздом я чула, що дорогу зробили, але вірилося насилу.Ну імайже правильно))
Трасса Харків — Дніпро — цілком собі хороша 2 — 3 смугова, змінімумом нерівностей.Так ось спочатку я соромилася розганяти Їжакувище 100 кмч, але потім вирішила не перешкоджати її динаміці.Врезультаті — до Дніпра середня швидкість 110 кмч, машина (зурахуванням ліфта і поки що без дисків з вильотами, з переробленимкарданом) поводилася не просто пристойно, а чудово — трималася надорозі міцно, рівно, тихо (нічим не вила і не ревела). На мійвеличезний подив жахливий хайвей (як сказала гуглокарта))) миподолали з аналогічною середньою швидкістю (не дивлячись на те, щотепер він покращився до стану богодухівської траси і навіть маєкілька км абсолютно нового покриття))))).
Щоправда, не обійшлося без гумору — у якийсь момент щось стукнулопо даху. Я не дуже звертаю на такі речі уваги — нукамінчик/гілочка… Через пару секунд воно кааак гримне по даху…Вітром здуло фару з рампи)))) Виявилося, що всередині вона булазовсім гнила… ((()
Скрутили, заізолювали і поїхали далі.А так - ще розтрясло дроти наблоці запобіжників - почала відвалюватися магнітола.Ну пару стяжоквсе вирішили)))
На зворотному шляху я вирішила не стискувати руху Їжаки, але коливона перейшла за 130 кмч, я вирішила пригальмувати, чим дужездивувала обігнану кемрі - мчить собі тарантас, обходить і починаєгальмувати))) Ну я цими маневрами нікому не заважала - крім насдвох на пару км навколо нікого не було, так що норм)) Так от - притакій швидкості і сильнішому вітрі, дзеркала складає як вуха у злоїкішки - поправляти весь час руки відмерзають) А пориви вітру в бортмоєї аеродинамічної машини, змушують трохи напружуватися. Так що, їхали ми 110 — 120 і славненько))))
На такий "швидкісний" режим вона виходить за 20 — 40 км плавногоненапружного руху на 90 — 100 кмч. Я повернулася і розповіла продроти та ліхтар народу в майстерні, мене запитали що ще явідірвала)))) Навіть не знаю - сміятися чи як, т.К.Каятися було вчому - вже майже вдома у мене відвалився датчик температури)))
А ще я нарешті спіймала свої майбутні бризковики в кадр - вони повзмене пробігли з одних майстрових рук до інших:
< /p>
На авторинку були куплені б/в, вирізані і зараз поїхали нашліфування від усіляких зайвих написів, далі буде збірка — красиваі блискуча нержавієчка чекає)))< br>