Довга дорога на волгу

Трохи зі спогадів про Волгу в сім'ї:Волга в нашій сім'ї з'явиласядавно - рік не згадаю - ще в школу ходив, клас до того жсьомий-восьмий, але до неї першою машиною був москвич АЗЛК 2140 —на ньому ми їздили аж у волгоградську область — до бабусі в Росію, батько не дуже був їм задоволений, і незабаром продав. -40 —найекстремальніші враження були від поїздки взимку на тракторівдвох в одномісній кабіні в село до тітки, а потім батько виміняв уодного діда 21ю волгу — виміняв на трактор — той самий. —Дід-лісник якось за сосну, напевно, зачепився... Після москвичабатько дуже пишався своєю новою старою волгою. Багато похитнули -досі згадую поїздки на передньому сидінні, де можна було простозвернутися і спати поряд з водієм, тоді поки він (мій батько)кермував. Щоправда, холодно в ній було — по-справжньому — справжнійсуворий автомобіль. Зі спогадів дитинства - їхали взимку до діда заЖашков - пішов дощ з льодом і зледеніли фари - вони ж виступаютьпрям як очі - світло потьмяніло - а ми відразу подумали нагенератор і т.Д. — потім стало видно що при натисканні на педальгазу світло стає яскравіше — фари тоді прочищали носовою хусткою. Аскільки всього - пуск ранком - нагрій відро води, увечері не забудьзлити, збираєшся кудись їхати по морозу - машину не забувайпрогрівати, а то замерзне чекаючи тебе, саме тоді мені вперше булодовірено самому заводити і прогрівати мотор.
А потім стара машина почала ставати ще старшою — деренчали двері, не зачинялися замки, відчинявся багажник, машина вперто не їхалавперед, коли батько на ній кудись збирався вдалину, але зате завждирадісно поверталася назад! дивно, але правда! Прогнив підлогу вбагажнику - вилізла ресора. Батько дозрів на радикальну зміну —купив новий кузов від 24ки — і зібрав собі нову машину — від 21їбули лише документи на переоформлення. Машина без доків кудисьпішла. Навіть не знаю її подальшої долі. Взяти б її та знайти іглянути їй у вічі, та боюся, що її вже давно могли пустити на злам.А у нас у сім'ї з'явилася таким чином сіра 24ка 1997 року затехпаспортом. Машина проїздила за словами батька сім років безжодного втручання — експлуатувалася жорстоко, через сім роківуперше далася — стала на з'їзді з траси за кілометр від будинку зпричепом — довго не могли спіймати буксир — хто ж візьме волгу накраватку — якщо не та сама волга або уаз або вантажівка. Зрештоюпісля двох годин колупання та попутного марного пошуку буксира, біля нас зупинився газ 53 і водій (товариш батька) — визирнув ісказав — ех ти, була ж у тебе нормальна волга, шо ж ти її змінив наце лайно! Жартами-жартами млинець, але тоді нас дотягли до гаража, потім була капіталька двигуна. Зараз машина пішла на другий план, після того, як у батька з'явилася дев'ятка. Машина простояла навулиці майже два роки, доки я не забрав її собі. Ось такаволгоісторія