Продовжу свою розповідь, прокинувшись рано вранці випивши філіжанкукави вирішив виїжджати в бік кордону Харків-Бєлгород, думав ранішетуди приїду так як черги стояти 6- 8ч не дуже хотілося, по приїздуна кордон, великого потоку машин не виявилася, українську митницю япройшов за пів години, під'їжджаючи до кордону Росії воротазакриті, зібралася пробка з 10 машин пропускають не всіх, тому щоросійські кордони закриті для всіх, підійшов до прикордонникапоказав свій проїзний))) температуру, відчинили мені ворота сказалипроїжджай, паспортний контроль теж пройшов швидко, на виїзді змитного контролю був дуже великий лежачий поліцейський, думав йогопроїду боком як завжди це роблю, але ні зачепився накладкамипорогів і повис, не біда, перефарбую, можливо і взагалі поставлюінші)) добре що я трохи підняв машину)) Ось через півтори години явже в Білгороді, наступна зупинка у мене було місто Курськ, заїхавдо родичів погостював пару днів, до Москви залишалося 520км.Дорогою до Москви, я повинен був заїхати в Тулу, так як мене чекавтам catchmewow мій товариш Денчик. По дорозі мене зупинялидаішники, як не дивно дуже привітні хлопці, багато запитань було помашині, ніж за документами)) По приїзді в Тулу мене зустрів Денис, я передав йому його дрібничок, який він чекав з України, побалакали, і у мене був привід зняти бампер, закріпити сплітер, тому що на трасі їм гарненько чиркнувся. Правда мало часу було вмене так у Москві на мене чекали, він був на роботі і мені требабуло приїхати до 22.00 в мск. Я рушив далі у бік Москви
Продовження слідує...
Обід 100-м Лукойлом
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.