Другий етап UTAC. Чайка.
Похмуре пророцтво rostik-evo, що з цією гумою я нікуди Не поїду, схоже збувається.Не гума тому виною, в першу чергу, але все жтаки.Схоже я їду вже занадто близько до своєї (не машини! ) межі, інеобхідність прискоритися ще трохи провокує помилки, а з ними іпогіршення, а Так і цього разу, друге місце після першого проїзду, що позаду несподівано вистрілив Basil, змусило йти на банк ізакусити вудила. Коло.Загалом є над чим працювати.
З позитивного, наша група хоча і не дуже велика, але дужещільна.Рахунок ще не пішов на тисячні, але на десяті і сотівже.
<
Настав час діставати козирі з рукава.Чи є вони у мене, подивимосянаступного разу :)






Коментарі2
Останньою пропозицією налякав суперників))
Ні, і не намагався. Палохливі мені не суперники, а справжні суперники, дякувати Богові, лякані, такого не бояться. Це так, більше як анонс прийдешніх записів бортжурналу.