Вирішили поїхати до моєї бабусі в село, гарні там місця та краївиди для відпочинку від міської метушні. Після приємної прогулянкивелосипедом вирішили поїхати до Дніпра на Волжані, розвестибагаття, посмажити м'ясо тощо. Д., і просто насолоджуватися тихимплеском води Дніпра.
Наблизившись до берега оцінив ситуацію, подумав що можна ризикнутипроїхати на машині прям до води ближче, заїхав нормально, особливобез напрягу. Вода в травні ще прохолодна) і вирішили прилягти -втомилися з дороги з іншого міста, не відчули як пролетіло кількагодин, гляди вже 11 вечора, а завтра треба з ранку вирушати усправах...
Почав збиратися і виїжджати назад з берега, дівчина ще в полудремі, вибрав дистанцію, розгін і тут тобі на! застряг! , мостом сівповністю.Розкопав, підклав гілки, насилу виїхав задом, взявшипобільше розбіг, знову застряг.Знову взяв походу малий розбіг, таще й не видно в який бік виїжджати.
Сів по повній, пипець загалом!
Марився години дві. Копав, і гілки підкладав, і все, що в машині, особливо не шкода було. І лебідкою ручною намагався витягнути зпідгазівкою — все даремно не допомагало. Думав ж.Па, до ранкузависну. Темрява, нічого особливо не видно. Машина вже на пузі -колеса майже вивішені. Надію вже втратив.
Раптом почули шум мотора. Невиразно видно було — пацанчик на Ланосіприїхав. З другом хотів зустрітися але помилився місцем. Ми обидвапересрали, ніч, нікого в окрузі немає, каламутний він якийсь був, але все ж таки підійшов і попросив його про допомогу, він допомігвиштовхати. Ми обидва штовхали, а дівчина моя була за кермом. Якдобре, що того дня, я її вчив днем водінню (правда струм напершій передачі). Урок вона засвоїла добре, розумниця одним словом! Загалом допоміг він виштовхати машину назад — до води, заїхала вонапрямо задніми колесами у воду. Пацанчик зник, як його й не бувало.потім я сів за кермо, дівчину попросив щоб вона показала дорогу, звідки ми заїхали і стояла там з увімкненим мобільником, дляорієнтиру. Як на зло і акум почав підсідати (2 години включені фаригоріли), неохоче стартер крутив . Загалом завелися, і я якосьгазонув як слід, потім увімкнув передачу — і по газах, як у фільмахпро погоні. Стартувала добре, але походу руху відчуваю що все одноми сповільнюємося, до тунелю, в який заїжджав залишилося трохи, алеслава яйцям, що під колеса траплялися шматочки як я розумію корінняпоблизу дерев, що ростуть, і таким чином я з кроковою швидкістювибрався. Як тільки передні колеса заїхали на жорсткіший пісок, машина мало не кулею вилетіла з того берега, дівчина звичайно жвідбігла в останній момент, а то без орієнтиру на тунель взагалі хзяк виїхати. Ця справа все була у травні 2015р.
Незабутня пригода, уявіть — о першій годині ночі де нікого немає ітакий попандос, а допомога потрібно кликати за 1, 5-2 км, загаломглухе там місце, зате вдень казкове!
У результаті я посіяв якийсь ключ і монтування, приїхав вранці навелосипеді щоб знайти пропажу- але безуспішно, та й пофоткав слідинічних пригод…
<
У результаті скажу спасибі пацанчику тому каламутному за допомогу, та й дівчина молодцем трималася!






Коментарі6
Рихлий пісок треба рясно полити водою, так легко виїжджається
дякую, матиму на увазі!
Колеса приспускаєш до одного очка, і спокійно виїжджаєш.
Про це подумав коли виїхав, як кажуть хороша думка приходить після ...
Сухий пісок це ще той кайф)
Гарні фотографії! Не треба на моноприводі так близько під'їжджати по піску! Один раз аналогічно виїжджав по пухкому снігу по скошеному полю на ВАЗ-21033 - приспустив колеса, дівчину за кермо і сам штовхав.