І ось сталася подорож

Так вийшло, що знайшов роботу за межами країни і для роботи впринципі потрібно авто (уже така специфіка, що на громадськомузадовбаєшся, а на таксі зруйнуєшся).
Поїздка спочатку почалася з фейлу - планував вирулити о першійгодині ночі, поставивши будильник на 00:30, але прокинувшись подзвінку подумав - а фіглі там сумки в машину кинути, можна ще 5хвилин полежати коте пожмакать. )))
Загалом маршрут пролягав через всю країну і кілька кордонів.
Миколаїв — Київ — Ковель — Польща транзитом- Калінінград
Запасшись міфами про злих українців із західної частини країни ічутками про те, як там все жахливо і яка ненависть до жителівпівдня — таки поїхав через західну =)
Перше що вразило, як тільки виїхав з Миколаєва — порожнеча надорогах. — ніч, ні душі довкола, ні зустрічних, ні попутних… Всевимерло… Там де раніше харчувалися менти теж порожнеча… Так було дотраси Київ-Одеса, але й по ній рух дуже млявий, можна сказати, щомашин взагалі немає. Під Києвом все як завжди — невелика тягучкавід передмістя до Києва. Далі вже дорога на Ковель теж мертва —порожньо, сумно, самотньо. Рятувала від нудьги хіба що музика ташвидкість. Разом на подолання України пішло 8 годин 45 хвилин(~1000км).
Про злих людей із західною та іншу інфу - повна херня., до слізмлин)))
Ну а так — нормально спілкувалися, все спокійно, ніяких майданів таінших проблем не виявлено) Як завжди — все красиво, миленько,
Українська митниця — дуже добре, хвилин 10 і пройдено. Поляки вцьому плані не втішили. Хвилин 30 вони тупо чекали доки зберетьсячерга з 10 авто щоб почати всіх пропускати. Після того як набраласячерга — 15 хвилин і всіх пропустили.
Загалом о 14:00 я вже їхав Польщею, до місця призначення менізалишалося трохи менше 600км.
Дороги не порадували . Спочатку км 70-100 бетонних плит, стики якихзалиті асфальтом або ями криво залатані (дуже нагадує Київ-Одесаабо старомиколаївську дорогу з Миколаєва на Одесу). Далі сталокраще – але гребані обмеження 30-50-70 та камери теж виморожують."Kurwa, kurwa! " — повторював я про себе, коли після пекельноїдороги почалися міста і швидкість довелося тримати не більше 50.Втім, ці слова я не переставав повторювати аж до перетину кордону зРФ. Причин валом — дебільні обмеження 30-40 у містах і камери, вузькі розбиті дороги за містом, тупі водяни, які не в змозіпосунутися, щоб їх обігнали не виїжджаючи лівими колесами наузбіччя, місцеві далекобійники, які теж не хочуть що їх обганяли, іпри цьому плетуться дуже повільно.Перші 30-40 км не звично булорозходитися із зустрічними машинами практично впритул, міждзеркалами було максимум 8-10 см відстані, далі вже звик до "камікадзе моду"))
До 23-45 вже стояв нудьгував кордону з РФ, простояв там до 2-45.Черга величезна, рухається повільно, загалом перетин кордону зПольщею в Україні виявився дитячим белькотінням)
Разом:25 годин їзди враховуючи 4.5-5 годин кордонів, перекурів, дозаправок. 1600км пройденого шляху. Середня витрата вийшла по БК5.2 літра ( по Україні вийшла 5.8, бо швидкість 120-150 км/год), найоптимальніше йти 115-123, але якщо попереду їде "спонсор", томожна і 150 топтати))) Якось спати особливо і не хотілося, шляхпройдено на одному диханні) З цієї ж причини фоток особливо неробив, колись було)
PS:забийте на інформаційну війну та жахливі кадри з ТБ - проїхавшивсю країну розумієш що все це брехня . Нахабна брехня))
PS2:сам не очікував що 1600км простягну без втоми. Спати нехотілося, заснув лише через 1, 5 години після приїзду. Думаю якби нетупняки на кордонах, то й 2000км проїхав би)