Короновірусне літо 2020. Частина 2.

Вибачте за затримку, після відпустки поринув у роботу і всі ніякруки не доходили написати продовження. І так, дозвольте представитивашій увазі, другу та заключну частину літнього відпочинку.
< /
На тиждень приїхав тесть зі свояченицею, тому екскурсійнупрогулянку центром міста та поїздку до Білгород-Дністровськоїфортеці залишили на другу половину відпустки.

Білгород-Дністровська фортеця.

Дорога
Дорога з Одеси у задовільному стані, були ділянки з новим полотном.дуже завантажена, втомився я від цих 80-ти кілометрів більше ніжвід навалення пару годин по трасі на високій швидкості.На зворотнійдорозі навіть не намагався обганяти, було марно, обігнавши одного, вперся б в іншого., для відпочиваючих напрямок – курорт Затока. Митут бували років …надцять тому, але тоді вона не справила на настакого враження, як зараз. Чисто, прибрано, видно що за фортецеюстежать, натовпів туристів нема. Як сказав екскурсовод, найбільшнедооцінена фортеця України.
Оборонні споруди
Стіни побудовані з черепашника, каменю в цих краях надміру, а бракміцності компенсували спеціальним розчином.
Внутрішній двір
>

Вдосталь нагулявшись поїхали додому.

Екскурсія по Одесі, потрібна була не мені та моїй родині, абільше тестю та своячениці. Не дивлячись на те, що я в багатьохмісцях бував і читав про них, все одно отримав багато новоїінформації.

Горельєф пам'ятника прикрашений зображеннями Богинями, Землеробства, Торгівлі та Правосуддя. Під час Кримської війниангло-французька ескадра обстріляла незахищене торгове місто. Однез ядер вибухнуло на площі біля пам'ятника та пошкодило йогопостамент уламком. Після війни на місці ушкодження було встановленочавунну латку зі стилізованим гарматним ядром. Зверніть увагу наплитку. Такі плити в Одесі стелили у першій половині ХІХ століття.Камені привозили в трюмах суден, як баластовий камінь, з Італії —це шматки лави знаменитого Везувію. Тещин міст
Пам'ятник невідомому матросу
Залишки карантинної фортеці
Пам'ятник потонулим кораблям Ніцца? Монако? Ні! Одеса, набережнапляжу Ланжерон. Ну а далі була дорога додому, через Вознесенськ дегостювали у родичів. Чим то примітним вона не запам'ятовувалась, просто руліжка, просто додому :)