Розлучення...

Після зими 2012-2013 рр., побачив, що для Білявки вона пройшлаважко. Хоча взимку я й не їздив — машина стояла у батьків у селі.Далася взнаки українська збірка (крАЗ) та погана якість Було такевідчуття, що машина взагалі не ґрунтована.Заходи щодо запобіганнякорозії та іржі не давали результату.На сімейній раді було вирішенопродати, тим більше що трохи підкопили грошей і можна булозадуматися про іномарку.
Але, щоб продати, потрібно спочатку було Білявку зняти з обліку.Туті почалося найцікавіше.У техпаспорті машини маленькими літерамибуло вказано, що вона була куплена в кредит від РайфайзенБанку.І вМРЕО сказали, щоб зняти таку машину з обліку потрібно крімтехпаспорта та мого бажання ще довідку ГРОДІ з нотаріальної конторита довідку про погашення кредиту з банку з мокрою печаткою.Довідкунотаріус виписала без проблем.А ось банк навідріз відмовився видатимені довідку про погашений кредит, мотивувавши це нерозголошеннямфінансових операцій інших осіб. Звернувся я до продавця — вінсказав, що машина оформлена на його тещу і він не шукатиме і неоформлюватиме довідки. Правда дав телефон тещі.
Зателефонував я до власниці моєї машини. Вона дуже неохочепогодилася зустрітись. Під час зустрічі одразу запитала у скільки яоцінюю її працю. Я сказав 300 грн, адже треба було одного днязамовити довідку, а другого дня забрати її з банку. (думав, що по150 грн на день за таку "працю" буде нормально). Жінка навідрізвідмовилася, тому що їй сказали, що зняття з обліку коштує не менше150 $, і вона менше ніж на 100 $ не згодна. Нічого не вдієш — япогодився. Оскільки, все-таки рано чи пізно потрібно машину будезнімати з обліку. Тут ще з'ясувалося, що колишній господар ніякийїй не зять, а просто раніше їхні сім'ї товаришували.
Отримавши довідку про погашення кредиту, я чесно розрахувався зжінкою. І наступного дня вирушив до МРЕВ, де після кількох годинмені були вручені транзитні номери та розрізаний техпаспорт.
Пофотографувавши машину, виставив оголошення на всіх сайтах продажуякі знав. Ціну поставив 25000 грн (3000 $). Оголошення провисіли насайтах півтора тижні – і жодної реакції. Тільки на одному підписалиу коментарях, що машина бита і повністю перефарбована, і ціна їй1000 $. І ще один просив віддати за 2500 доларів. Тому був, колимайже через два тижні, після вивішування оголошення, менізателефонував потенційний покупець і запропонував ціну 24000 грн —я без вагань погодився.
Наступного ранку я поїхав машиною на роботу. Кудись і під'їхавпокупець зі своїм батьком. Облазили вони машину зверху та знизу, лазили під килимки у багажнику, салоні. Оглядали двигун. На СТОїхати не захотіли - я і не наполягав, тим більше, що трошки сочилосямасло крізь задній сальник коленвала. Не критично, масло неспадало, але жирне запилене місце було. Покупці погодилисяперерахувати гроші через банк, оскільки я був один і трохи боявсяза себе.
Поїхали до МРЕО оформляти продаж. На радощах я навіть сам відкрутивсвої транзитні номери і причепив їх. Чесно кажучи, важко булорозлучатися з нашою першою машинкою, але нічого не поробиш. Дружинаговорила, що мало не плакала, коли поверталася з роботи, а місцестоянки Білявки під будинком було порожнім. Так ми розлучилися знашою машинкою проживши разом трохи більше двох років і наїздившиблизько 20000 км.