Ось і настав час розставання, багато чого пережив зі своєюластівкою за 9 років, багато чого зробив, але треба рухатисявперед.
Остання мийка.
Вся така рідна, знайома, але вже не моя.
А це вона разом із моїм новим придбанням, але про це пізніше.
На закінчення що можу сказати, я міг пару місяців володіти двомаавтомобілями, при цьому від пріоріка отримував величезнезадоволення, але недавно довелося поїздити на стокове пріорі, цежах, кермо порожнє, таке відчуття що сидиш на двигуні, гальм немаєдо ладу, та я багато сил і грошей вклав у свою пріорку, але вонастала схожа на автомобіль, а не відро, не вірите тим хто каже щомарно щось робити з пріоркою, я настільки звик до всього цього, щомені здавалося пріорі непоганий автомобіль, але покатавшись настоку, зрозумів, це відро з великої літери і мені щиро шкода тиххто вважає, що марно її доопрацьовувати.
На цьому все. Вже почав але про це пізніше.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.