Поїздка до Івано-Франківська

Усім доброго часу доби!

На свята вирішили з дружиною відпочити від дітей, залишивши їх убатьків. Поїздку планували ще до покупки машини, але вирішено булоїхати на ній.
Їхав трасою Київ-Чоп до Львова, а там повернув у бікФранківська.
Траса дозволяє їхати (правда правий ряд весь у латках, а в деякихобластях підрозбитий).

Ось такі латки, доводилося перебудовуватися в лівий ряд)
Їхав без фанатизму 100-120 км/год.
До речі, розбіжність спідометра зі свідченнями навігатора на10км/год у більшу сторону. 100км.
Масла не пішло ні грама.

Зрозумів, що в тяжко з обгоном… Але призвичаївся і незручнихситуацій не виникло.

І все було добре, поки навігатор не повів мене в бік, за 100км відЛьвова, в бік Дубно, почався тихий жах і 130 км дороги, ізсередньою швидкістю 20-40км/годину.

Тихий жах
Доведеться найближчим часом їхати на сто і трусити підвіску) Машинавитримала ці знущання, а от я не дуже ... В дорозі зрозумів, що змоїми довгими ногами сидіння водія не найкомфортніше (у моємувипадку не вистачає довжини сидіння). Задумався, може можнавколхозити із сонати? !; )

Половина дороги проходила під дощем і я зрозумів чому мені такхвалили росаву. За таку поведінку в дощ їй можна пробачити галас! Тримає чудово, глибокі калюжі на швидкості — легко, хоча я разпрошляпив від втоми, і вже було думав, що зараз улечу. . Тількизаселилися в готель — пішов град.
Дощ припинявся на якусь півгодини/годину, коли ми з дружиною ігуляли, вивчаючи околиці.
Здивувало те, що все закрито вже о 5 годині. Великдень велике святоі в місті не працювало майже нічого!

Насилу знайшли де повечеряти.
Господиня не могла не зробити себе на тлі авто) зворотним шляхомзаборонив навігатору вибирати дороги з поганим покриттям, томупоїздка далася легше. Коротше кажучи, за два дні махнув 1510км! Машина показала себе з хорошого боку, прощаючи мені деякі помилки.>

Любіть свої авто та подорожуйте!