Не такий страшний маляр, як його малярія… :) Починаємо фарбувати!

З фарбуванням справи пішли трохи швидше ) На дворі стояла вжедосить спекотна погода, і про сушіння можна було не переживати.
Загрунтувалися )
Загалом навіть нічого так для людини який перший раз на той моменттримав пульвер в руках )
Навіть патьоків немає ... Видно що верхній брус вже лагодили відтипових Москвичівських тріщин
Попутно того ж дня пофарбував і всякі дрібниці разом з балкою. Донього руки ... Після кількох днів просушки грунту Дід оголосив щокупив фарбу Я то думав що вона буде якщо не рідний Алігатор, тохоча б у колір іншого кузова ... Але рожевий птах обломінго завждиз нами (пам'ятаєте я казав що Дід завжди дуже поспішав? Ну так от, тому що ремонт його вже добряче втомив він не став морочитися зпідбором фарби і купив першу зелену фарбу, що попалася, з метоюприскорення процесу. І навіть не дуже зелену, швидше світлосалатову. Сказати, що я був в ауті, це нічого не сказати. Жодніумовляння про те, що це буде пекло та потрібно піти і купитиправильну фарбу не допомагали. Загалом це було першим що змусиломене задуматися про те, що якого біс я роблю тут з цією машиноюякщо мене не слухають. Але робити особливо не було чого, довелосяфарбувати тим, що дали…

За якістю загалом те й не погано, якби не колір (
І знову ж таки, патьоків немає… Дивно)
>

Тепер залишалася тільки збірка, але про це у наступній серії; )