Машина продана...
Ось так швидко… Вдень глянули, увечері гроші на руки і роз'їхалисяв різні боки…
Шкода мені вже не 18 років, немає стільки часу як раніше устудентські роки, коли можна було все вкидати в тачку:сили, гроші, радість…
Вона все життя буде луччою тачкою, з якою порівнюватиметься всенаступне…
Якби не тикали в неї ті хто щодня їздив на маршрутці, або брав воренду Логан потаксувати, мовляв: "стара, всмоктана, де ти їїнарив? " Але:знаючи що вона 100% заведеться, прогріє салон і відвезедодому, або гуляти або до дівчини, та взагалі куди завгодно! Заводу в блоці, за ГБО та прогріви на газу в мороз, за переїзди намаслі, за лайновий бензин і терть у салоні.
Останній рік не шкодував тобі нічого!
Ще раз прости мене моя перша тачка!
(так, через кожен абзац зриваюся і реву в ковдру, я до останньогосподівався що я її розхуяр в м'ясо, що поставлю її під прес ізабуду. Я бив її 2 рази та рука не піднімалася! Не шкода було тихгрошей, аби їздила.)
Коментарі2
Ну ось, чергові крокодилові сльози по самій, ластівці і т.д. Та залізяка це і ніхто не скасовував сентенцію з приводу того, що водила радіє тачці два рази, коли купує і коли продає її. Невеликий сум є, так, але вона не пов'язана з залізякою, а більше...
Життя не стоїть на місці. А колекціонувати улюблені тачки, думаю не в тому положенні! І проїхавши на більш комфортних авто, відповідно робиш висновки. Не шкодуй, нехай іншим власникам, твоя точила служить і служить!