Продав Барбоса.

Продав Буса, на жаль року і пробіг беруть гору над здоровимглуздом.
Останній час занадто багато грошей вимагала машина, і коли цетриває тривалий час — ти втомлюєшся .
На авто не економилося грошей у плані обслуговування, що приблизнобуло зроблено за 4 роки(100 тис.), що згадалося:
— кузовний ремонт
— ремонт щитка проборів
— заміна патрубків
— заправка кондея
— заміна різних лампочок
— чіп
> — ремонт склопідйомником
— вічна боротьба з боковою дверкою
— заміна роликів зсувних дверей (кілька разів)
— ремкомлекти супортів (кілька разів)
— заміна клапана тиску турбіни
— ремонт-заміна форсунок
— ремонт автономки
— заміна стійок спереду та заду
> — ремонт центрального замку
— заміна акуму
— ремонт генератора
— ремонт стартера
— заміна підсвічування номера
- ремонт куліси (ну задня передача і тд, ви в курсі)))
- боротьба зі скрипами в салоні (переміг! :) )
— і ще багато всього…
Складав усі документи з ремонтів, які дісталися наступномувласнику. Сам від руки робив записи у книжечці. Наприкінцінакопичилася солідна пачка паперів.
ПІДСУМОК:
Машина хороша, за кермом авто відчував впевненість, ніколи не думавпро те, чи доїду я, або а чи не зламаємось ми. Це Мерседес, і цямашина справді гордо носила цю емблему!
Машину продав улітку, зараз уже купив іншу. І чесно кажучи, сумуюза бусом. Крута річ! Упевнений, що коли-небудь повернуся до цієїмашини, струм уже з пачкою грошей, щоб зробити "як із заводу".
Бо запала машина в душу. Сумуватиму за нереальною динамікою, залюдьми, які були в шоці, як їх робить бусик, за кліренс, за музыку, за звук типу "Blow-Off", за надійність, за атмосферою…
З.И. Віддав за 6400$.