Вибір та купівля патріота

Минула зима за містом показала, що ланос дружини звичайно вогонь наавтоматі, але рівно до тих пір, поки вистачає кліренсу, поки віностаточно не сяде на черево, вирішили взяти щось вище, повнопривідне, але й по будь-якому на автоматі, бо з палицею мійміхвод не дружить взагалі., коробки, все надійне, простокапець.Тут саме племіннику купили гранд вітрару.Покатався я на нійпару місяців - повне гавно.На путівці чиркає всім чим тільки можна, там де хюндай аксент проповз на пузі - там і японське убожествопрочиркало дном. А масложер - це ж ахтунг повний... Я тепер до речірозгадав, чому сузуководи змінюють масло на шести тисячах - простовсе, робиш ТО, заливаєш масло, проїжджаєш 2 тисячі - виливаєш у цевідро ще одну літрову баклажку масла, ще дві тисячі - ще одну Потімще набридає бігати з маленькими баклажками - щасливий власниквирішує прийняти плацебо - купити олії побільше, поміняти типу, свіже буде не так жерти. Ага, зарікалася свиня гімна не їсти (іншими словами — скільки свиню не годуй, вона все одно у гавнівивалюється). Коротше, грандвітари через свій масложер і низькийкліренс відпали самі по собі. З кліренсом ще можна змиритися, алемасложер, за одну поїздку можна протикати щуп олії, мій міхводточно протикає принаймні. Стали дивитися на патріоти — ой, шо ти.там все похмуре, немає шумки, зазори в палець. Ну зазори в палець яі на геліках бачу. А галас — дивлячись з чим порівнювати і хто чимрозпещений. Хто не зовсім балований — може й сам трохи вібридоклеїти. Варто поділитися міркуваннями про патріота з товаришем, той став накидати речення з джип-клубу. Які довелося забракуватичерез - пробіг/ціна. Пропозиції від перегонників з того ж клубу —вирушили туди ж з тієї ж причини, ціну не могли скласти ніяк., алеза підсумком машина картинка. Продавці ображалися і казали, що удару морду не найстрашніше і я шкідливий просто.
Загалом зв'язалися з посередниками, почали дивитися машини там, нааукціонах. За підсумком купили цей — 2015 року, повний привід, наавтоматі, 71 400 миль пробігу. Люк, примітивна магнітола, підігрівита салон шкірозамінників, начебто все. Біт у задній правий кут.Пом'яло двері багажника і задню стійку, саме скло бічне ціле.
Приїхав, розмитнили. Привезли до Києва. Купив задню чверть, дверібагажника у зборі. Задній бампер. Довге очікування… Потімсертифікація та постановка на облік. І нарешті машина вдома іпотрапляє під серйозний огляд двох механіків — моїх собак, які щене нюхали жодного разу духу американських єнотів.