Через рік

Не міг згадати пароль від облікового запису, написав утех.Підтримку, допомогли, спасибі)
прокатавшись майже рік на RS-ці, зрозумів що ця машина не для нашихдоріг.Спочатку стояв 30 профіль Nokian, думав через гуму такжорстко.Поміняв на Континетал конті спорт 3 (найдосконаліша гума наякій доводилося їздити), все одно жорстко.Перебравши всю ходову, зрозумів, що нічого вже не поміняти. Дарувала море задоволень закермом.Моментами навіть не хотілося виходити з неї.Плани булиграндіозні на неї. Тросі дотягнули на СТО, поставили італійськийармований патрубок (50$) ВУАЛЯ все працює, але сівши ввечері закермо, завівши запалення почув характерний запах бензину, на СТОху*во затягнули його.
Далі цікавіше! по нічному містечку при повороті почув звук якогосьхрускоту, в голові одразу спливла думка (рейка! ), але відбувсямалою кров'ю, пильовик шрусу. Замінивши його, поїздивши місяцьзнову почав хрумтіти, пісок і бруд забилися в новий пильовик.Заміна все шруса (ціна питання:400 $). Отже ніяких нарікань небуло, до того самого дня як навернулася рульова рейка і я зрозумів, що мені набридли ці поломки. Було ухвалено рішення продати цейавтомобіль. Виставивши на сайт продажу дзвінки полетіли простомоментально, але жодної конкретики не було. А дзвінки полетіли, босиній колір був єдиним на сайті продажу авто. У результатівипадково на пошті за черговими ніштяками для машини зустріввласника СТО, на якому обслуговувався. Я згадав, що раз меніпропонував продати йому машину, але тоді я відмовив. Згадавши це, вирішив йому запропонувати своє авто. Через 3 дні (2 з них провелина яких тільки можна діагностиках) були в МРЕВ. От і все! спочаткузрадів, що це слід. Етап у житті, але коли бачу її чи таку самумашину, наздоганяє ностальгія.