Ось уже другий місяць мій Золотистий Зореліт Нормандіястоїть на приколі в чужому гаражі. І лише зрідка, по дзвінку, яходжу відвідувати її. А все почалося взимку …
Відпрацювавши дві зміни в шахті, зібрався їхати додому.Швиденькодобігши до машини (бо мороз був -15), поїхав додому.У дорозіпомітив, що не згасла лампа тиску олії.Хмм.Благо до будинку 2км
Наступного дня купив 1л олії, долив, лампа не згасла, двигунцокотить.Хмм 2 рази.Знайомий ремонтник засудив до заміни двигуна тайого капіталі. Радящим.А поки в пошуку, вирішив знятипіддон.Навіщо? - була в мене думка...
Зняв піддон - а там емульсія і чистенька водичка, звідки?
Відповідь мені дали в пості Що за… конденсат?
Воду злив, піддон почистив... Зважився на експеримент:залитипромивного масла. Експеримент вдався, машина працювала як і раніше.Але ось гриз мене хробак сумнівів, а тут ще й літо попереду — моря, бабуся… Умовивши перевіреного моториста, загнав до нього. Діагнозвін поставив діставшись вкладишів — вони, судячи з номерів, щерідні. І стерті зовсім.
Далі — більше. Кільця маслознімні запали, компресійні мали зазор2мм, вироблення в циліндрах, поршні в подряпинах; у голівці —клапани під заміну, усі сальники теж. Один колінвал непостраждалий.
Що маю на сьогодні:
Купив прокладки на 540 грн,
комплект поршнів з пальцями (якісь турецькі, вибирав не сам, небачив) за 4 000 грн,
вкладиші — 1800 грн,
розтратили блок за 1200 грн,
комплект клапанів та їже з ними за 2000 грн .
540 грн
2000 грн
Залишилось купити помпу, заварити в 4-х місцях голівку (? ), ізбирати.
<
Напевно…
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.