Підвіска та гальма.

Вже дуже давно я хотів відігнати Волгу на огляд та ремонт передка.Так вже склалося, що при покупці авто я по підвісці на знайшовжодного нюансу. Жодного стуку чи скрипу не було.
Зрештою, вже після того як я поміняв гуму і відбалансував колеса, зрозумів, що на швидкості вище 70 з машиною починає відбуватисящось невідоме.Трясло і носило з боку в бік як маятник./>
Після цього відразу ж поїхав на розвал/сходження.І там яквиявилося, потрібно міняти гумки та сайлентблоки.
У результаті, не було часу, не знав де знайти хорошого фахівця якийзможе цим зайнятися .

Оповідання це до чого, як виявилося, праворуч все обійшлося тількизаміною гумових елементів і все.
Але ось ліва сторона, це мертве різьбове, мертвий амортизатор іпружина, що лопнула, гумок там уже і близько не було одна труха., Перед тим як їхати на розвал я вирішив замінити гальмівні колодки.Вже цю процедуру ми провели разом з моїм батьком. Та ще й машинупід час гальмування несло вліво. Як не дивно, всі барабани знялисявзагалі без проблем. Колодки змінювалися, легко й не вимушено дотого моменту, поки ми не зрозуміли, що на лівому передньому колесіодин гальмівний циліндр підтікає, а другий взагалі закис намертво.Робити нічого, довелося витратитися ще на два гальмівні циліндри.Але зрештою, трохи прокачавши гальма після заміни циліндрів, гальмувати стало одне задоволення. Досить легенько торкнутисяпедалі і вона вже стрімко зупиняється. Що ж щодо того, як вонапочала їхати, то різницю і відчуття словами не передати. Аджевиходить, що з моменту покупки, підвіска вже була вбита. А тут, їдепрямо, кермо слухається ідеально. На швидкості стабільно йде якрейками. Дорогою до себе від батька їхав я з Покрови до Дніпра, нахорошій дорозі я дозволив собі розігнатися для перевірки звичайнож. На швидкості хоч 70, хоч за 100 їхати вона стала просточудово.