Доброго часу доби. Ось повернувся я додому після важкого дня, трохиповечерявши, сів за комп'ютер, зайшов у свій БЖ і зрозумів.Потрібно хоч щось написати бо негідно нехтувати читачами. Написатихоч про щось, чим я зараз займаюся і як справи з трійкою.напередодні всього нічого... З криками йоп твою матір, "нада ж улікарню", зриваюся з ліжка, швидко забиваюся жорсткою одягаючись находу - хапаю під руку сталевого коня. > і на двох колесах мчу влікарню.Там різко захворюю і йду на лікарняний.Усього нічого.
Вибачте за мат, але з пісні.
< Після поїхав поряд в гараж, взяти трохи вінілової чорноїматової плівки для невеликого експерименту (про це якось пізніше)Зайшовши в гараж, в якому я не був місяць, я охуів! Стоїть моямашина, що припала півстолітнім пилом, а капот попереду залапанийруками і пилу немає. І на цьому місці вм'ятина. Суки! Прохіднийдвір, а не гараж. Поки машина стоїть, за цей час по колу побитасколами. Думаю це домовик. При чому постійно різний, якому рукисверблять уїбати машину і збити фарбу. Ці тварюки не знаю, що такепраця і що таке вкладати свій піт і душу в шматок заліза. У їхньомурозумінні це як для кота лизати яйця. Значиться, я злий ізасмучений беру телефон, відповідаючи на дзвінок. Дзвонив батько.Він повідомляє мені найнеприємнішу новину, що він не встигаєзвільнитися вчасно, і їхати до Києва за мамою доведеться мені.Сідаю на той же велосипед і кручу педалі за 6 км від гаража.Приїхавши, стрибаю в омегу та лечу до Києва. На вул. Артемаблагополучно мало не закипаю. З криком "та якого ти хе*а" стаюпосередині дороги. Бо більше ніде, перший ряд забитий автошкамиофісного планктону. Відкриваю капот, вентиль працює, з радіаторанічого не пре, а машина гріється, плюнув, увімкнув грубку, опустивусі вікна, і повалив на 2, 5 3-х тисячах, щоб швидше ганяло ОЖ.Долітаю до місця призначення, забираю матір, яка вже зачекалася, їду додому, Києвом картина кілька разів повторюється, трасою всенормалізувалося, а після приїзду додому їду до батька на роботу.Дві години тому з ліхтариком у руках, дочекавшись, поки машинаохолоне, заглянув у радіатор і всі мої найгірші побоюваннявиправдалися. Радіатор тече. Влив 2 літри дистильованої води, дочекався батька, поки той приторохтів на вантажівці з Білої церквиі поїхав додому.
Поганий день.






Коментарі1
рука не піднімається натиснути подобається