Малюк підкорює гори!

Як і обіцяла викладаю статтю про наших покатушок ізСитроїжиком))!
— Француз?
— Та ні, що Ви, таки киньте! Наша російська.— Ой, Ви мене не такзрозуміли, я про модель.
— А що Ви маєте про мою дружину? />
— Та заради Бога, гарна у Вас дружина, але я про машину!
Ось такий жартівливий діалог з одним колоритним одеситом мав місцев нашій поїздці. Адже Сітроен С1 машинка, хоч і не рідкісна, але нечасто її зустрінеш на кримському серпантині. Ми наш ситроен С1)почалося рано-вранці з самого «крилатого» міста України –Борисполя.
Заповнивши всі 139 літри, відведених під багаж, ми були щироздивовані горезвісним ефектом жіночої сумочки – чим вона менша, тимбільше в Так що сидіння, на яких так само спочатку передбачалосярозміщувати якісь речі, так і порожні під час усієї подорожі, томусміливо можна припустити, що навіть у далеких поїздках 3-4 пасажирив С1 почуватимуться більш ніж зручно. Виїхали ми трохи пізнішенаміченого, але з повним баком пального (смішно сказати, бак уситроєну С1 всього 35л), відмінним настроєм і повним СD-холдеромгарної музики. Стандартне аудіо оснащення у Сітроен С1 доситьскромне:2 динаміки, вбудовані в торпеду, але це зовсім не заважаєводієві та його попутникам насолоджуватися улюбленими композиціямив дорозі.
Перед нами була поставлена ​​мета, доїхати до Запоріжжя якпроміжного пункту до моря. А потім, прямо за запахом солоної води, на Азовське узбережжя — подивитися і скуштувати неймовірновеличезних морських бичків з «ось такою ікрою! », легенди, про які явже рік, як не втомлююся чути від мого улюбленого чоловіка))
До Запоріжжя ми домчали за 4, 5 години, і вже до обіду встигливідвідати всіх своїх знайомих, родичів та знаменитий музей«Запорізька Січ» на острові Хортиця.
Але за такий відносно недовгий час їзди спина водія встигла відчутина собі відмінності крісел Сітроєна від Мерседесовських.
Тому спільною сімейною радою подорож до моря вирішено буловідновити наступного дня. А сьогодні день присвятити прогулянцінічним Запоріжжям, тим більше, що подивитися там є на що. Таквідкриттям для багатьох людей може стати те, що Запоріжжя, окрімсвого індустріального минулого і сьогодення, ще й містоуніверситетів (в області 17 вищих навчальних закладів), місто знайдовшим проспектом у Європі довжиною 10, 8 км, на якомузнаходяться чудова архітектура будівлі та споруди післявоєнноїепохи, співаючі фонтани, затишні ресторани та магазини гарнихречей. А також у Запоріжжі знаходиться військкомат, біля хвірткиякого знімалася одна зі сцен знаменитого фільму «Весна на Зарічнійвулиці».
Насичений екскурсіями день ми вирішили відзначити у душевномузакладі під назвою «Таверна». Нічим не примітне зовні, воно вразилосвоїм затишком старого грузинського дворика всередині:обплетенавиноградом тераса, справжні фрески на стінах з південним колоритом, свічки, що прикрашають двір і жива музика у виконанні контрабасу, флейти, саксофону та гітари. І смачна окрошка! На наступний день, помахавши з вікна автомобіля рукою «горбатим» родичам 500-го Фіата, і всьому величезному і великому Авто ЗАЗу, ми вирушили далі. Подорозі «розбавляючи» їзду по вибоїнах попутних сіл безалкогольнимМохіто, який – благо підвісці, можна було заважати просто на ходу.Підстрибуючи, але м'яко приземляючись вже через 180 ми в'їхали вславне селище Кирилівка.
Тут у нас було кілька днів для пасивного відпочинку, прийняттясонячних ванн та лову знаменитих «кирилівських» бичків. Вдостальнагрівшись під Азовським сонечком, рано-вранці 3-го дня, «Ситроїжак» вже на повну силу гарчав у бік ПБК. Ось тут то накримських спусках і підйомах нас з білим С1 чекали по-справжньомузахоплюючі дух пейзажі:Червона і Мармурові печери, гора Чатир Даг, Ангарський перевал, Айпетрі, і т.Д. А зовсім поблизу було Чорнеморе кольору «Блю Куросао»! На жаль на Ай Петрі ми так і непотрапили, тому що в ті дні горів ліс на околицях Великої Ялти, алепізніше відпочинок на Массандрівському пляжі сповна компенсував цюневелику досаду.
Білий Сітроен С1 звичайно ж не костюм з відливом», щоб у ньомудефілювати по набережній Ялти, зате його невеликі габаритидозволили нам з легкістю «прогулятися» вузькими вулицями міста, навіть у зустрічному напрямку, за що просимо вибачення у всіхмісцевих водіїв!
<
Вдосталь накатавшись на «мега моторному човні з 650-ма кінськимисилами під бортом», прогрівшись на шезлонгу з коктейлями в одному ззакладів Масандрівського пляжу, ми припаркували нашого Їжачка біляцентрального входу в «Брістоль» і дали один одному день-другий.
Бо маршрут поїздки спочатку суворо не планувався, то за натхненнявирішено було направити наші 4 колеса в справжню Меккупарапланеристів — на гору Климентьєва, що під Коктебелем.
Ми з Сітроєном легких шляхів не шукаємо. З двох можливих варіантівдоріг ми вибрали найекстремальнішу, але й наймальовничішу! Хтоїздив нижньою дорогою Алушта-Феодосія, знає, про що я. Серпантиннадорога дала можливість відірватися і машинці, і водієві. І осьчотири колеса благополучно довезли нас до «країни коньяків» —Коктебеля. А звідти рукою подати до гори Клементьева. А все завдякипоставленому захисту моторного відсіку. І ось вона краса іблагодать у чистому вигляді:природна тиша, тисячі метеликів, щопурхають навколо, під ногами розкинувся Коктебель, а в небібезшумно ширяють «люди-птиці»! Розкривши свої кольорові параплани ідочекавшись потрібного вітру, один за одним вони легко крокують зісхилу, ніби на секунду перервавши свої справи та розмови, а потімбезшумно й непомітно повертаються назад. Словами не описати, цетреба побачити, і це треба скуштувати! Міському жителю, що звиклидо метушні і шуму, хочеться просто медитувати, спостерігаючи закольоровими куполами парапланеристів, які «облизують» схили гори.», наступного ранку ми поверталися додому. Дорогою заїхали ще вкілька місць, щоб відвідати друзів і відзначитись у славетнихклубах Феодосії та Алушти, «117» та «Печера». А поділившисьвраженням від поїздки з друзями та здивувавши їх можливостямиголовного героя цієї подорожі — Сітроєном С1, ми з гордістюнатиснули повний газ у бік Києва.
І нехай салон автомобіля не обшитий бежевою шкірою, у ньому немаєдерев'яних накладок із сірої тополі, стандартна аудіосистемазалишає бажати більшого, а сам він заводитися поворотом ключа, а неголосом водія — це шикарний автомобіль! швидкостях, що інодідосягали 140км/ч, і в невеликих пробках становив у результаті3, 5л/100км. Звукоізоляція в салоні, на яку багато хто нарікає наінтернетівських форумах, дозволяла нам спокійно спілкуватися нашвидкості 70км/год, і навіть чути, як іде швейцарський годинник (привіт Роллс-Ройсу)! Думаю, один з кращих автомобілів для подорожіта життя у великому мегаполісі. А якщо у кого ще залишилосяупереджене ставлення до маленьких автомобілів, то раджу Вамприсісти за кермо С1, і відчути переваги легкості подолання міськихзаторів, пошуку паркувальних місць, економії на пальному, більшоїекологічності, мобільності та свободи у пересуванні, як у місті, так і за його межами. Не дарма багато байкерів (а вони розуміютьсяна свободі), воліють компактні автомобілі!
"
З новими враженнями, і, запозичивши, натхнення та гармонію в«країні коньяків», наступного ранку ми поверталися додому. Дорогоюзаїхали ще в кілька місць, щоб відвідати друзів і відзначитись уславетних клубах Феодосії та Алушти, «117» та «Печера». Аподілившись враженням від поїздки з друзями та здивувавши їхможливостями головного героя цієї подорожі — Сітроєном С1, ми згордістю натиснули повний газ у бік Києва.
І нехай салон автомобіля не обшитий бежевою шкірою, у ньому немаєдерев'яних накладок із сірої тополі, стандартна аудіосистемазалишає бажати більшого, а сам він заводитися поворотом ключа, а неголосом водія — це шикарний автомобіль! швидкостях, що інодідосягали 140км/ч, і в невеликих пробках становив у результаті3, 5л/100км. Звукоізоляція в салоні, на яку багато хто нарікає наінтернетівських форумах, дозволяла нам спокійно спілкуватися нашвидкості 70км/год, і навіть чути, як іде швейцарський годинник (привіт Роллс-Ройсу)! Думаю, один з кращих автомобілів для подорожіта життя у великому мегаполісі. А якщо у кого ще залишилосяупереджене ставлення до маленьких автомобілів, то раджу Вамприсісти за кермо С1, і відчути переваги легкості подолання міськихзаторів, пошуку паркувальних місць, економії на пальному, більшоїекологічності, мобільності та свободи у пересуванні, як у місті, так і за його межами. Не дарма багато байкерів (а вони розуміютьсяна свободі), воліють компактні автомобілі!
"
З новими враженнями, і, запозичивши, натхнення та гармонію в«країні коньяків», наступного ранку ми поверталися додому. Дорогоюзаїхали ще в кілька місць, щоб відвідати друзів і відзначитись уславетних клубах Феодосії та Алушти, «117» та «Печера». Аподілившись враженням від поїздки з друзями та здивувавши їхможливостями головного героя цієї подорожі — Сітроєном С1, ми згордістю натиснули повний газ у бік Києва.
І нехай салон автомобіля не обшитий бежевою шкірою, у ньому немаєдерев'яних накладок із сірої тополі, стандартна аудіосистемазалишає бажати більшого, а сам він заводитися поворотом ключа, а неголосом водія — це шикарний автомобіль! швидкостях, що інодідосягали 140км/ч, і в невеликих пробках становив у результаті3, 5л/100км. Звукоізоляція в салоні, на яку багато хто нарікає наінтернетівських форумах, дозволяла нам спокійно спілкуватися нашвидкості 70км/год, і навіть чути, як іде швейцарський годинник (привіт Роллс-Ройсу)! Думаю, один з кращих автомобілів для подорожіта життя у великому мегаполісі. А якщо у кого ще залишилосяупереджене ставлення до маленьких автомобілів, то раджу Вамприсісти за кермо С1, і відчути переваги легкості подолання міськихзаторів, пошуку паркувальних місць, економії на пальному, більшоїекологічності, мобільності та свободи у пересуванні, як у місті, так і за його межами. Не дарма багато байкерів (а вони розуміютьсяна свободі), воліють компактні автомобілі!
" та відчути переваги легкості подолання міських заторів, пошукупаркувальних місць, економії на пальному, більшої екологічності, мобільності та свободи у пересуванні, як у місті, так і за йогомежами. Не дарма багато байкерів (а вони розуміються на свободі), воліють компактні автомобілі!
" та відчути переваги легкості подолання міських заторів, пошукупаркувальних місць, економії на пальному, більшої екологічності, мобільності та свободи у пересуванні, як у місті, так і за йогомежами. Не дарма багато байкерів (а вони розуміються на свободі), воліють компактні автомобілі!