Вже за хвилин 20 ми їхали в потрібному напрямку трасою Е-95.
1. Пункт перший.
> Пархомівка (пархомівка) — село, приблизно 110 км від Києва, тамзнаходиться дуже красивий Храм Покрови Пресвятої Богородиці, дозволю собі скористатися більш компетентною характеристикою цьогошедевра, ніж мої особисті висловлювання щодо цього і напишу…
Храм Покрова Пресвятої Богородиці - своєрідний синтез готики, азіатських архітектурних традицій і язичницьких культових форм.Урозписі вплітаються і язичницькі мотиви, і античний світ, івізантійський стиль, і шматочки Середньовіччя. Богородиці» (найбільша мозаїка у Російській імперії). Мозаїка «СпасНерукотворний» над входом у каплицю не менш вражаюча. На їїстворення художника надихали кращі зразки давньоруськогоіконопису.(www.vokrugmira.com/? 9/263). В нинішню пору року даруєприрода, гадаю, враження було б не таким сильним. Їх усі, але незовсім те місце:-)
2. Пункт другий.
Біла Церква. Туди заїхали просто "по дорозі":-), але отримали тежмасу позитивних емоцій від того, що побачили. Вихідний день…, мешканці міста розміреним кроком прямують у той чи інший бік… хтосьстоїть на зупинці, переступаючи з ноги на ногу тому, що, незважаючина сонячну погоду, було досить прохолодно. Хтось ходить так само, як і ми — розглядає все навколо, а хтось взагалі нічого не роблячи, сидить у себе вдома перед телеком:-) А, напевно, були й такі, якіспостерігали і за нами, і за тими, хто стоїть та мерзне на зупинці, і думали: "які ж вони всі смішні та дивні…":-)
3. Пункт третій.
Мазепінці — село, в якому народився Мазепа. У 1994р. Там йомувстановлено пам'ятник, а ще там є красива церква. Але навіть не ціпам'ятки стали для нас головними, а о-о- о-о-величезна копа соломи, яка базується на місцевому колгоспному полі при виїзді з цьогосела. І, взагалі, поїздки! Після героїчного підкореннясолом'яно-сінної вершини, я ще довго витягувала зі своїх чобіт, волосся і всього одягу всяку суху траву та колючки…:)
4. Пунк четвертий.
Ковалівка. Я про це село чула і раніше, чула навіть те, що воно несхоже на жодне типове село в Україні. Але коли я побачила двіставки з лебедями:одна — з білими, друга — з чорними, я зрозуміла, наскільки саме це село відрізняється. Кажуть, що його ще називаютьмаленькою Київською Швейцарією., у Швейцарії мені поки що бувати недовелося, але я о-о-о-о-дуже хотіла б, щоб так виглядали всіукраїнські села…
А ще ми спостерігали божевільний захід сонця…
PS А ще:брат мені сьогодні дав покататися на його Hyundai Sonatі:-)
< /
Коментарі7
ппц, ось би в той сінок завалитися ... я б як малої в ньому наробив ходів і гасав би всередині)))
А проліз би?))) Гасатель?)
Нефіг робити ... колись на волині побудували цілу халупу всередині)))
Ковток історії. мальовничі місця. ще б малючку вашу на тлі заходу сонця ... 8)
Рада, що мій пост доставив комусь позитивні емоції-) А малявка моя цими місцями мальовничим не їздила, на жаль-( Їздили на машині брата. Я сама, коли бачила цю красу, шкодувала, що на своїй машинці не поїхала ...
Ну попереду ще купа часу. Покатаєтесь ще на малявці по мальовничих місцях 8)
-) не можу не погодитися!