Значить, хлопці, прийшла осінь, а доварити я свого баяна так і невстиг. Японка стояла у батьків на Чернігівщині, а мешкаю я в Києві.Значить, з другом був знятий бокс *13 з опаленням (бульєр'ян на1000 кубів), ну почалася епопея з транспортуванням, оскільки баянрозібраний, то їхати своїм ходом 250 км просто неможливо. Чекати, тут друг (добре коли багато хороших друзів) запропонував евакуаторвзагалі за копійки, грубо кажучи за паливо я ж погодився одразу.Збратом увечері виїхав з Києва на батьківщину, за ніч усі спакували, навісили на авто все що потрібно і о 6 ранку евакуатор був уже вмене, проїхали 250 км чудово, на подив не одні гайці навіть паличкуне викинули (по дорозі два стаціонарні пости), приїхали на місце, вивантажив увесь інструмент, з понеділка почну потрохупродовжувати.<
та все тут логічно, авто куплено в полтаві, батьківщина моя на черніговшині (там батьки) спочатку там колупав, а сам працюю і живу в києві, ось сюди і забрав
Коментарі8
Тебе зрозуміти можна, щоденна метушня + машинку лаяти і час і бабки. Не знайди, добивай і радуйся)
дякую за потдержку, але іноді як гляну і подумаю скільки там роботи ще, то паніка бере
Млинець, номери полтавські, машина стояла на Чернігівщині, робиться тепер у Києві. Що від куди й куди — не зрозуміло.
та все тут логічно, авто куплено в полтаві, батьківщина моя на черніговшині (там батьки) спочатку там колупав, а сам працюю і живу в києві, ось сюди і забрав
А де на Чернігівщині?
м. Бахмач)))))
Без бампера майже ауді)))
ахаха схоже)))